Блог заступника завідувача з навчально-методичної роботи Підвисоцького БДЮТ : Керівнику гуртків

Методичні рекомендації

для керівників гуртків щодо роботи з обдарованими дітьми, вихованцями з особливими потребами, щодо превентивного виховання

Для успішної роботи з обдарованими вихованцями педагогу необхідно:

1. Використовувати у своїй роботі систему пошуку обдарованих і талановитих дітей.

2. Виявляти здібності гуртківців за такими параметрами:

• характеристика уваги;

• особливості мислення;

• характеристика пам'яті;

• особливості темпераменту з урахуванням їх в організації навчальної діяльності.

3. Внести зміни до програм та планів, де передбачалась би цілеспрямована робота з кожною обдарованою дитиною.

4. Використовувати на заняттях мотиваційні установки, які орієнтують вихованців на навчання «хочу все знати і вміти», а не «хай мене навчать».

5. Використовувати на заняттях самостійні творчі завдання, роботи пошукового характеру.

6. Поєднати навчальні знання з науковим пізнанням: науковим пошуком істини, експериментуванням, спостереженням у природі, синтезом і аналізом природних явищ.

Поради керівнику гуртку

1. Педагог не повинен вихваляти кращого гуртківця. Не потрібно вирізняти обдаровану дитину за індивідуальні успіхи, краще заохотити спільні заняття з іншими дітьми .

2. Педагогові не варто приділяти багато уваги навчанню з елементами змагання. Обдарована дитина частіше від інших ставатиме переможцем, що може викликати неприязнь до неї інших дітей.

3. Педагог не повинен робити з обдарованої дитини "вундеркінда". Недоречне акцентування на її винятковості породжує роздратованість, ревнощі друзів, однокласників. Інша крайність - зловмисне прилюдне приниження унікальних здібностей - звичайно, неприпустима.

4. Педагогові необхідно пам'ятати, що в більшості випадків обдаровані діти погано сприймають суворо регламентовані заняття, що повторюються.

Як розвивати творчі здібності обдарованих дітей

1. Підхоплюй думки вихованців і оцінюй їх зразу, підкреслюючи їх оригінальність, важливість тощо.

2. Підкреслюй інтерес дітей до нового.

3. Заохочуй оперування предметами, матеріалами, ідеями. Дитина практично вирішує дослідницькі завдання.

4. Вчи дітей систематичній самооцінці кожної думки.

5. Виробляй у дітей терпиме ставлення до нових понять, думок.

6. Не вимагай запам'ятовування схем, таблиць, формул, одностороннього рішення, де є багатоваріантні способи.

7. Культивуй творчу атмосферу - вихованці повинні знати, що творчі пропозиції та думки гуртківці зустрінуть з визнанням і приймуть їх.

8. Вчи дітей цінувати власні та чужі думки. Важливо фіксувати їх в блокноті.

9. Іноді ровесники ставляться до здібних дітей агресивно, це необхідно попередити. Найкращим засобом є пояснення здібному, що це характерно, і розвивати у нього терпимість і впевненість.

10. Пропонуй цікаві факти, випадки, технічні та наукові ідеї.

11. Розсіюй страх у талановитих дітей.

12. Стимулюй і підтримуй ініціативу вихованці, самостійність. Підкидай проекти, які можуть захоплювати.

13. Створюй проблемні ситуації, що вимагають альтернативи, прогнозування, уяви.

14. Розвивай критичне сприйняття дійсності.

15. Вчи доводити починання до логічного завершення.

16. Впливай особистим прикладом.

17. Під час занять чітко контролюй досягнуті результати та давай завдання підвищеної складності, створюй ситуації самоаналізу, самооцінки, самопізнання.

18. Залучай до роботи з розробки та впровадження власних творчих задумів та ініціатив, створюй ситуації вільного вибору і відповідальності за обране рішення.

19. Використовуй творчу діяльність вихованців при проведенні різних видів масових заходів, відкритих та семінарських занять, свят.

20. Під час опрацювання програмового матеріалу залучай до творчої пошукової роботи з використанням випереджувальних завдань, створюй розвиваючі ситуації.

21. Активно залучай до участі в районних, обласних, Всеукраїнських конкурсах, змаганнях, виставках.

22. Відзначай досягнення вихованців, підтримуй та стимулюй активність, ініціативу, пошук.

Превентивне виховання

“Превентивний” – в перекладі з латинської (prаventivus) означає запобіжний. Система превентивного виховання – це керована діяльність, яка забезпечує теоретичну і практичну реалізацію заходів превентивного характеру, спрямованих на попередження, подолання відхилень у поведінці школярів і запобігання розвитку різних форм їх асоціальної, аморальної поведінки, а саме:

* правопорушень (схильності до агресій, крадіжок, брехні та інших вад, що можуть призвести до кримінальних дій;

* екологічної брутальності та егоцентризму (ставлення до всього, що оточує, як до засобу і сировини для задоволення власних примітивних потреб);

*поганих звичок (алкоголізму, наркоманії, тютюнопаління, токсикоманії);

*статевих порушень та їх наслідків (статевої розпусти, венеричних хвороб та СНІДу, статевого насильства тощо);

*важких психологічних та психічних станів з наслідками (депресії та суїциду, акцентуації та загострення психопатичних тенденцій).

Завданнями превентивного виховання є:

1. Формування високоморальної свідомості учнів, почуттів, які б регулювали їхню поведінку (почуття законності обраної мети, правомірності шляхів і засобів їх реалізації, справедливості, відповідальності тощо);

2. Вироблення в дітей навичок і звичок високоморальної поведінки;

3. Формування в дітей активної позиції в соціальній сфері, тобто негативного і нетерпимого ставлення до проявів девіантної поведінки та аморальних вчинків;

4. Подолання в свідомості окремих вихованців помилкових навичок і звичок поведінки, які сформувалися внаслідок помилок і недоліків виховання;

5. Формування високої культури здоров'я через пропаганду здорового способу життя;

6. Формування вихованості гуртківців.

Функції превентивного виховання:

Діагностично-прогностична – це аналітична робота зі з’ясування причин і умов відхилень у поведінці дитини.
Корекційно-реабілітаційна – використання оптимальної коригувальної допомоги, перевиховання та подолання негативних проявів у поведінці, налагодження стосунків для позитивного способу життя.
Освітньо-консультативна – використання сучасних технологій надання оптимальної освітньої, консультативної інформації; попередження і нейтралізацію надмірної інформації про види і форми негативних явищ.
Організаційно-методична – опрацювання і реалізація міжгалузевих науково-дослідних проектів із проблем превентивного виховання; дослідження соціально-гігієнічних і медико-біологічних факторів розвитку схильності неповнолітніх до негативної поведінки та розробку заходів щодо її профілактики.
Інтегровано-просвітницька – збір, обмін, аналіз, адаптацію, узагальнення та впровадження вітчизняного й зарубіжного досвіду превентивної практики.

Методи превентивного виховання школярів:

Рольова гра. Суть методу і його мета: інсценізувати незвичні для учнів ситуації та події юридичного характеру. Рольові ігри сприяють кращому розумінню цих ситуацій, а також формуванню співучості щодо тих, про кого йдеться у грі. Наприклад, у рольові грі про грабіж дітей, виконуючи роль жертви, набувають навичок ситуативно відчувати, що означає бути жертвою злочину.
Дискусія в класі. Суть методу та його мета: дискусії дають прекрасну можливість виявити, яку позицію педагоги та вихованці займають щодо правознавчих проблем, зокрема, прав людини.

Крім засвоєння інформації про факти гуртківці повинні уяснити собі проблему в цілому. До того ж обговорення дає можливість навчитися слухати свого співрозмовника, говорити по черзі, а також набути інших навичок роботи в колективі, без яких виробити в собі повагу до закону, до прав інших людей неможливо.

Використання малюнків. Суть методу і його мета: малювання в групі може бути використане для того, щоб навчити дітей спостерігати і співпрацювати, розвивати їхню уяву, виховати співчуття до людей, зображених на малюнках, або для знайомства з іншими гуртківцями.

Мета превентивного виховання полягає у досягненні сталої відповідальної поведінки, сформованості імунітету до негативних впливів соціального оточення.

Орієнтована тематика для виховних заходів превентивного спрямування:

Чи вміємо ми культурно поводитись?
Боротьба зі злочинністю – наша спільна справа.
Попереду – ціле життя.
Злочин і покарання.
Ти громадянин незалежної України.
Від пияцтва до злочину – один крок.
Алкоголь руйнує здоров’я людини.
Бережи сім’ю.
Чи маємо ми право вбити людину?
У чому краса людини?
Умій відчувати поруч себе людину.
Залишити після себе слід на землі.

Превентивна робота проводиться з усіма дітьми, починаючи від дошкільного періоду, з метою попередження відхилень у поведінці, особливо з тими, хто перебуває у несприятливих умовах виховання, характеризується негативною поведінкою, а також з тими, хто став на шлях асоціальної і протиправної поведінки. Превентивність має бути складовою будь-якої соціально-педагогічної дії, оскільки превентивний процес суттєво посилює позитивний потенціал суб'єктів взаємодії.

ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ КЕРІВНИКА ГУРТКА ПОЗАШКІЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

(Методичні матеріали)

Метою випуску даного посібника є надання допомоги педагогам-позашкільникам у підготовці та проведенні навчально-виховного процесу з урахуванням загальних вимог, вікових особливостей дітей, концептуальних основ діяльності позашкільних закладів.

Тут розміщено найголовніші матеріали, що супроводжують роботу керівника гуртка позашкільного закладу.

Посібник містить чинні нормативно-правові матеріали Міністерства освіти і науки України, методичне забезпечення, оформлення документів, організації навчально-виховного процесу тощо, взятих з різних джерел інформації

ЗМІСТ

1. Типова посадова інструкція керівника гуртка

2.Концептуальні підходи до підготовки програм гуртків науково-технічного напряму позашкільної освіти

3. Вказівки до ведення журналу планування та обліку роботи гуртка

4. Пам’ятка керівнику гуртка

5. Перелік завдань керівника гуртка (творчого об’єднання)

6. Функції керівника гуртка (творчого об’єднання)

7. Схема-конспект гурткового заняття

8.Аналіз заняття гуртка

9. Звіт про роботу гуртка

10. Шляхи формування позитивного іміджу керівника гуртка (творчого об’єднання)

11. Карта особистого зростання педагога

12. До відома керівників гуртків

13. Перелік професійних цінностей керівника гуртка (творчого об’єднання)

14. Орієнтовна структура індивідуального плану роботи молодого педагога.

15. Правила творчої діяльності у гуртку

16. Поради педагогічному працівникові

17. Кілька корисних і веселих порад молодим педагогам – керівникам гуртка

18. Цілі, з якими адміністрація та методисти закладу можуть відвідувати

заняття гуртків

19. Пам’ятка з вивчення стану гурткової роботи

20. Портфоліо педагога

21. Положення про портфоліо гуртківців

22. Інтерактивні технології – технології співпраці

23. Положення про майстер-клас у позашкільному закладі

24. Орієнтовні теми для самоосвіти працівників позашкільних закладів

1. ТИПОВА ПОСАДОВА ІНСТРУКЦІЯ КЕРІВНИКА ГУРТКА

1. Загальні положення

2. Керівник гуртка (педагог додаткової освіти) призначається на посаду та звільняється з неї завідуючим відділом освіти (керівником закладу).

1.1. Керівник гуртка повинен мати вищу або середню професійну освіту (без урахування стажу педагогічної роботи). Особа, яка не має відповідної освіти, але має достатній практичний досвід, знання, вміння (наприклад, у галузі народних промислів) та виконує якісно і в повному обсязі покладені на неї посадові обов'язки, за рекомендацією атестаційної комісії закладу як виняток може бути призначена на посаду керівника гуртка (педагога додаткової освіти).

1.2. Керівник гуртка підпорядкований безпосередньо заступнику директора.

1.3. У своїй діяльності керівник гуртка керується Конституцією України, законами України «Про освіту», «Про позашкільну освіту», «Про загальну середню освіту», наказами органів управління освітою всіх рівнів з питань освіти й виховання учнів, правилами й нормами охорони праці, техніки безпеки, а також Статутом та локальними правовими актами закладу (в тому числі Правилами внутрішнього трудового розпорядку, наказами й розпорядженнями директора, цією Інструкцією), трудовим договором (контрактом). Керівник гуртка дотримується Конвенції про права дитини.

2. Посадові обов 'язки керівника гуртка

2.1. Комплектує склад учнів гуртка, секції, студії, клубного чи іншого дитячого об'єднання і вживає заходів щодо його збереження протягом строку навчання.

2.2. Здійснює додаткову освіту учнів. Забезпечує високий науково-педагогічний та організаційно-методичний рівень заняття.

2.3. Забезпечує педагогічно обґрунтований вибір форм, засобів і методів роботи (навчання), виходячи з психофізіологічної доцільності. Запроваджує нові форми та методи в роботі з гуртківцями.

2.4. Забезпечує дотримання прав і свобод учнів.

2.5. Працює з гуртками за затвердженою навчальною програмою, навчально-виховним планом закладу та розкладом занять. Бере участь у розробці та реалізації освітніх програм.

2.6. Складає плани і програми занять, забезпечує їх виконання, веде встановлену документацію та звітність. Своєчасно проводить записи в журналах про проведену роботу та після закінчення занять здає їх на зберігання методисту відділу (чи працівнику, призначеному наказом). Проведення занять поза центром оформляє у відповідності до вимог.

2.7. Виявляє творчі здібності учнів, сприяє їхньому розвитку, формуванню стійких професійних інтересів і нахилів.

2.8. Підтримує обдарованих і талановитих учнів, у тому числі дітей із обмеженими можливостями здоров'я.

2.9. Забезпечує участь гуртківців у змаганнях, виступах, концертах, виставках, масових заходах згідно із затвердженим планом роботи відділу.

2.10. Надає в межах своєї компетенції консультативну допомогу батькам (особам, що їх замінюють), а також педагогічним працівникам.

Забезпечує під час проведення занять дотримання правил охорони праці, техніки безпеки і протипожежного захисту, проводить інструктаж з охорони праці учнів з обов'язковою реєстрацією в журналі встановленого зразка.

2.11. Оперативно сповіщає адміністрацію про кожний нещасний випадок, вживає заходів щодо надання першої долікарняної допомоги.

2.12Підвищує свій професійний рівень, бере участь у методичній роботі різних форм, у тому числі в діяльності методичних об'єднань, відвідує відкриті заняття педагогів позашкільних закладів освіти.

2.13Бере участь у роботі педагогічної і методичної ради та суспільному житті колективу.

2.14.Проходить періодично безкоштовний медичний огляд.

Дотримується етичних норм поведінки, що відповідають громадському статусу педагога в побуті, громадських місцях.

3. Права керівника гуртка

3.1. Участь в управлінні згідно зі Статутом закладу.

3.2. Захист професійної гідності та честі.

3.3. Ознайомлення зі скаргами та іншими документами, що містять оцінку його роботи, надання щодо них пояснень.

3.4. Захист своїх інтересів самостійно чи через представника, зокрема, адвоката, у разі дисциплінарного чи службового розслідування, пов'язаного з порушенням педагогом норм професійної етики.

3.5. Конфіденційність дисциплінарного (службового) розслідування, за винятком випадків, передбачених законом.

3.6. Вільний вибір і використання методик навчання та виховання, навчальних посібників і матеріалів, підручників, методів оцінювання знань.

3.7. Підвищення кваліфікації.

3.8. Проходження атестації на добровільній основі на відповідну кваліфікаційну категорію, розряд.

3.9. Надання учням під час занять та на перерві обов'язкових для виконання розпоряджень щодо організації занять і дотримання дисципліни; притягнення учнів до дисциплінарної відповідальності у випадках та порядку, встановлених Статутом закладу.

4. Відповідальність

4.1. Керівник гуртка несе відповідальність відповідно до законодавства України за якість виконання освітніх програм, збереження життя і здоров'я учнів під час занять, дотримання їхніх прав і свобод.

4.2. За невиконання чи неналежне виконання без поважних причин Статуту і Правил внутрішнього трудового розпорядку та інших локальних нормативних актів, посадових обов'язків, встановлених цією Інструкцією, керівник гуртка несе дисциплінарну відповідальність у порядку, встановленому трудовим законодавством.

4.3. За застосування (навіть одноразове) методів виховання, пов'язаних із фізичним і/чи психічним насиллям над особою учня, а також скоєння іншого аморального вчинку керівник гуртка може бути звільнений з посади, відповідно до трудового законодавства і Закону України «Про освіту».

4.4. За завдані закладу чи учасникам освітнього процесу у зв'язку з виконання (невиконанням) своїх посадових обов'язків збитки керівник гуртка несе матеріальну відповідальність у порядку і межах, встановлених трудовим і/чи цивільним законодавством.

5.Взаємовідносини

Керівник гуртка:

5.1. Працює в режимі виконання встановленого йому навчального навантаження в повному обсязі відповідно до розкладу занять, участі в обов'язкових планових заходах і самопланування обов'язкової діяльності, для якої не встановлені норми обсягів виконання.

5.2. Самостійно планує свою роботу на кожний навчальний рік і семестр. План роботи затверджує директор закладу.

5.3. Подає заступнику директора письмовий звіт про свою діяльність протягом 5 днів після закінчення семестру.

5.4. Отримує від директора, його заступника та методиста інформацію нормативно-правового й організаційно-методичного характеру, ознайомлюється під розписку з відповідними документами.

5.5. Працює в тісній взаємодії з учителями, батьками дітей (особами, що їх замінюють), систематично обмінюється інформацією з питань, що належать до його компетенції, з адміністрацією та педагогічними працівниками закладу.

РОЗРОБЛЕНО:

Заступник директора (підпис) (П І Б)

ПОГОДЖЕНО:

Голова комісії з питань

охорони праці (або голова ПК)) (підпис) (П І Б)

Інструкцію отримав(ла),

з її змістом ознайомлений(на) (підпис) (П І Б)

«___»__________ 20___ р.

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПІДХОДИ

ДО ПІДГОТОВКИ ПРОГРАМ ГУРТКІВ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО НАПРЯМУ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

На сучасному стані розвитку суспільства позашкільна освіта України стає однією з важливих складових системи освіти. Це зумовлено здатністю позашкільної освіти задовольняти різноманітні творчі, пізнавальні, дозвільні потреби, відігравати значну роль у становленні творчої особистості як основної продуктивної сили держави.Особливо актуальною є модернізація системи позашкільної освіти. Вона спрямована на забезпечення якості навчально-виховного процесу відповідно до новітніх досягнень науки, культури й соціальної практики. Основна суть і кінцева мета модернізації полягає у створенні механізму стійкого розвитку системи позашкільної освіти України, відповідності її вимогам XXI століття, а також соціальним та економічним потребам особистості, суспільства і держави в цілому.Відповідно до нормативно-правових документів здобуття позашкільної освіти вихованцями (учнями, слухачами) відбувається в позашкільних та інших навчальних закладах, таких як центри позашкільної освіти.До них належать: загальноосвітні навчальні заклади, у тому числі школи соціальної реабілітації, міжшкільні навчально-виробничі комбінати, професійно-технічні та вищі навчальні заклади І—11 рівнів акредитації.Навчально-виховний процес у позашкільних навчальних закладах будується диференційовано, з урахуванням індивідуальних особливостей, інтересів, нахилів, здібностей вихованців (учнів, слухачів). Саме тому, позашкільна освіта здійснюється за різними напрямами: художньо-естетичний, туристсько-краєзнавчий, еколого-натуралістичний, науково-технічний, дослідницько-експериментальний, фізкультурно-спортивний або спортивний, військово-патріотичний, соціально-реабілітаційний, оздоровчий, гуманітарний, бібліотечно-бібліографічний.Слід підкреслити особливе значення науково-технічного напряму позашкільної освіти для збереження і зміцнення соціально-економічного, науково-технічного та оборонного потенціалу держави.
У сучасних умовах мета науково-технічного напряму позашкільної освіти — це забезпечення високої якості освітніх послуг із науково-технічної творчості в інтересах юних громадян і суспільства.
Основними завданнями цього напряму позашкільної освіти є:
1.Теоретична підготовка вихованців (учнів, слухачів) до активної діяльності й набуття техніко-технологічних знань, розширення наукового світогляду.2. Практична підготовка вихованців до плідної науково-дослідницької роботи та оволодіння уміннями і навичками з технічної творчості, організація змістовного дозвілля.3. Формування психологічної готовності вихованців (учнів, слухачів) до обгрунтованого вибору професії технічного профілю з урахуванням їх здібностей, уподобань, інтересів, створення умов для професійного самовизначення.4. Виховання культури праці, комплексу особистісних якостей, потрібних людині як суб'єкту сучасного виробництва та культурного розвитку суспільства.
Основний зміст науково-технічного напряму позашкільної освіти забезпечується науково-технічною творчістю вихованців (учнів, слухачів), який включає:
— досвід набуття та поглиблення теоретичних знань про оброблювальні матеріали, їх фізико-механічні властивості, інструменти та знаряддя праці, способи виготовлення виробів:— досвід практичної діяльності, набуття вмінь і навичок;—досвід творчої праці, який передбачає самостійне визначення та використання технології виготовлення виробів, активну участь у розв'язанні творчих завдань;
—досвід емоційно-ціннісного ставлення до довкілля, що спрямований на розвиток позитивних морально-етичних якостей.
Відповідно до технічно-цільової спрямованості й психофізичних особливостей вихованців (учнів, слухачів), гуртки, групи та інші творчі об'єднання, як основні форми організації навчально-виховного процесу, можна класифікувати за такими профілями:—початково-технічний;
—спортивно-технічний:
—предметно-технічний;
—інформаційно-технічний;
—художньо-технічний;
—виробничо-технічний.
Гуртки початково-технічного профілю є першою ланкою в структурі гуртків науково-технічного напряму позашкільної освіти. До них належать гуртки початкового технічного моделювання, художнього конструювання, механічної й електрифікованої іграшки та інші. Вони найчастіше організовуються для дітей дошкільного і молодшого шкільного віку.
Зміст діяльності гуртків початково-технічного профілю спрямований на введення дітей у світ техніки, залучення їх до створення іграшок, моделей технічних об'єктів (машин, механізмів тощо). У доступній формі педагоги позашкільних навчальних закладів ознайомлюють учнів із найпростішими технологічними процесами, елементами електротехніки та графічної підготовки, розвивають початкові вміння і навички обробки різких матеріалів. Істотне місце в роботі гуртків займають ігри та змагання. Як показує досвід, заняття в гуртка початково-технічного профілю є ефективною пропедевтикою для всіх форм наступної роботи з юними техніками.Гуртки спортивно-технічного профілю є найчисленнішими в структурі науково-технічного напряму позашкільної освіти. До цього профілю належать гуртки: авіамоделювання, автомоделювання, ракетомоделювання, судномоделювання, картингу, радіоспорту, операторів колективної радіостанції, спортивної радіопеленгації та інші. Їх відвідують учні середнього та старшого шкільного віку, які виявляють інтерес до моделювання, технічних видів спорту.
У процесі роботи над створенням моделей, їх випробувань, учні ознайомлюються з історією відповідних галузей техніки, досягненнями та перспективами подальшого їх розвитку.Значне місце в роботі гуртків спортивно-технічного профілю займає участь дітей у змаганнях, виставках і конкурсах, які є ефективною формою підведення підсумків роботи як гуртка в цілому, так і досягнень його окремих вихованців (учнів, слухачів).Значне місце в науково-технічному напрямі відводиться гурткам предметно-технічного профілю: радіоконструювання, радіоелектроніки, автоматики, кібернетики, юних астрономів, історико-технічного стендового моделювання, предметні гуртки природничо-математичного циклу (фізика, математика, хімія). У цих гуртках навчаються учні середнього і старшого шкільного віку.
Зміст роботи гуртків предметно-технічного профілю передбачає поглиблене вивчення та засвоєння теоретичних розділів галузей наук, розвиток навичок дослідницько-конструкторської діяльності, створення навчальних посібників, експериментального обладнання.Особливе значення в роботі гуртків предметно-технічного профілю має залучення учнів до роботи у секціях Малої академії наук України. Це сприяє поглибленню знань з базових предметів, набуттю досвіду дослідницької, експериментальної роботи, вмінню спілкуватися з провідними вченими, спеціалістами, вибору майбутньої спеціальністю.Інформаційно-технічний профіль об'єднує гуртки користувачів персонального комп'ютера, програмування, WEB-дизайну та інші, пов'язані з вивченням і використанням сучасних комп'ютерних технологій. Ними охоплені учні середнього та старшого шкільного віку.
Зміст роботи гуртків інформаційно-технічного профілю передбачає ознайомлення вихованців (учнів, слухачів) із основами будови ЕОМ, особливостями операційних систем, засобами роботи з текстовими та графічними редакторами, мовами програмування тощо. Це сприяє засвоєнню досвіду застосування інформаційних і комп'ютерних технологій.Художньо-технічний профіль об'єднує гуртки декоративно-ужиткового мистецтва, дизайну, кіно-, фото- й відеостудії, колективи дитячої моди та інші. До них залучаються учні молодшого, середнього і старшого шкільного віку.
У змісті роботи гуртків художньо-технічного профілю передбачено ознайомлення вихованців (учнів, слухачів) з основами художньо-прикладної творчості, особливостями створення художнього образу із застосуванням різних художніх технік і матеріалів, формування естетичних смаків, розвиток художнього і технічного хисту.Виробничо-технічний профіль об'єднує гуртки, в яких із метою профорі-
єнтаційної та професійної підготовки учнів поєднується навчання із виробничою практикою. До них відносяться гуртки автослюсарів, столярів, водіїв автомобіля, мотоцикла, операторів комп'ютерного набору та інші. У цих гуртках відповідно до напрямів професійної роботи навчаються учні середнього та старшого шкільного віку.Заняття у гуртках виробничо-технічного профілю спрямовані на ознайомлення вихованців (учнів, слухачів) із засобами й результатами досягнень у певній професійній діяльності, основами менеджменту та маркетингу, самопідготовку з обраної професії.Важливою і необхідною умовою визначення її реалізації змісту роботи гуртків є якісне науково-методичне забезпечення навчально-виховного процесу, наявність навчальних програм.Навчальна програма гуртка — це документ нормативно-регламентуючого характеру, який розкриває розмаїття форм організації освітньої діяльності, специфіку конкретного гуртка.Програма визначає місце і значення навчального курсу в реалізації освітньо-професійної підготовки учнів, його зміст, послідовність та організаційні форми засвоєння навчального курсу, вимоги до знань і вмінь.Кожна програма забезпечує:— доступність і належну якість здобуття позашкільної освіти;—можливість модернізації змісту науково-технічного напряму позашкільної освіти;
—достатність теоретичних пояснень та емпіричних даних у навчальному матеріалі, конкретність і доцільність уведення наукових понять, загальноприйнятої термінології та символіки, розкриття наукових положень відповідно до досягнень сучасної наук;
—відповідність обсягу навчального матеріалу нормам навантаження й кількості навчальних годин;
—спрямованість навчального матеріалу на розвиток пізнавальних і творчих здібностей учнів, вихованців, слухачів;
—урахування можливостей і доцільність застосування комп'ютерної техніки, інших засобів навчання, типового обладнання, ілюстративного матеріалу тощо;
—використання знань, які отримають учні за навчальною програмою загальноосвітніх навчальних закладів з основного та суміжних предметів;
— використання міжпредметних зв'язків.
Навчальна програма складається із таких структурних одиниць:—пояснювальна записка;
—навчально-тематичний план;
—зміст програми;
—основні вимоги до знань, умінь, навичок;
—бібліографія;
— орієнтовний перелік обладнання для організації занять.
Пояснювальна записка програми розкриває освітню концепцію курсу, його мету і завдання. У ній подається коротка характеристика структури та окремих компонентів програми, особливості організації навчально-виховного процесу. Зазначено вікові групи й кількісний склад учнів, на яких розрахована програма. Представлено основні форми й методи проведення занять.
Навчально-тематичний план подає перелік розділів, тем навчального матеріалу. Визначається орієнтовна загальна кількість навчальних годин із розподілом їх на теоретичні та практичні заняття. Навчально-тематичний план представлено у вигляді таблиці.
Зміст програм детально розкриває зміст розділів, тем відповідно до навчально-тематичного плану. Наводиться перелік практичних робіт і форми проведення занять.
Основні вимоги до знань, умінь, навичок визначають обов'язкові результати навчальної діяльності учнів за умови реалізації програми.
Бібліографія подає рекомендовану літературу педагогам та учням для використання в навчально-виховному процесі.
Орієнтовний перелік обладнання представляє матеріально-технічне забезпечення навчально-виховного процесу. Він складений відповідно до Типового переліку навчально-наочних посібників і технічних засобів навчання для позашкільних навчальних закладів системи Міністерства освіти і науки України, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.01.2002 р. №5, окремих нормативних положень.
Кожна програма складена відповідно до рівнів класифікації (початковий, основний і вищій) та кількості років навчання.Програмами передбачається наступність у засвоєнні й розвитку знань і вмінь, здобутих учнями (вихованцями, слухачами) на попередніх рівнях навчання, а також взаємозв'язок з предметами шкільного курсу. У змісті програм враховані вимоги Державного стандарту початкової загальної освіти (2000 р.). Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (2004 р.), а також Державного стандарту професійно-технічної освіти (2002 р.).У всіх програмах гуртків, секцій, творчих об'єднань науково-технічного напряму позашкільної освіти передбачено індивідуальну роботу. Це регламентовано Положенням про порядок організації індивідуальної та групової роботи в позашкільних навчальних закладах, що затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 11.08.2004 р. № 651.Керівники гуртків можуть вносити зміни й доповнення у зміст програм, плануючи свою роботу з урахуванням інтересів гуртківців, стану матеріально-технічного забезпечення.

ВИТЯГ
з Типових навчальних планів

для організації навчально-виховного процесу в позашкільних навчальних закладах системи Міністерства освіти і науки України

( затверджені наказом МОН України 22.07.2008 № 676)

Групові заняття: репетиції . . ., концерти, екскурсії, . . ., спортивно-технічні змагання, . . . , конкурси, . . . , виставки.

Індивідуальні заняття: гра на музичних інструментах, . . .; консультації для слухачів, кандидатів у члени та дійсних членів Малої академії наук України…; обробка та узагальнення результатів науково-дослідницької роботи, комп’ютерна обробка спостережень;…; підготовка наукових статей; …; підготовка до участі в конкурсах, …, в змаганнях,…спортивно-технічного спрямування; відпрацювання технології виготовлення моделей (пристроїв), проведення ходових та польотних випробувань моделей…

Індивідуальна робота організовується з вихованцем (…) відповідно до можливостей, інтересів, нахилів, здібностей з урахуванням його бажань, віку, психофізичних особливостей, стану здоров’я.

Групова робота організовується у разі здійснення навчання з вихованцями (…) за однопрофільними або комплексними програмами.

При оформленні в журналах індивідуальних і групових занять в гуртках спортивно-технічного спрямування записувати:

Індивідуальні заняття:

- Підготовка до участі в (вказати яких: обласних чи Всеукраїнських тощо) змаганнях.

- Відпрацювання технологій виготовлення моделей (пристроїв).

- Проведення ходових (та польотних) випробувань моделей.

- Проведення лабораторних досліджень, спостережень.

Групові заняття:

- Спортивно-технічні (конкретизувати – які?) змагання.

Оформлювати такі заняття можна на окремих сторінках журналу того гуртка, в якому дозволені індивідуальні або групові заняття (в кінці журналу, перед сторінками «Проведення занять з техніки безпеки».

3. ВКАЗІВКИ ДО ВЕДЕННЯ ЖУРНАЛУ

ПЛАНУВАННЯ ТА ОБЛІКУ ГУРТКА

Журнал повинен бути заведений для кожної групи гуртка, окремо на весь навчальний рік.

У журнал заносяться плани відповідно до програми, затвердженої Міністерством освіти України, і обліковується зміст роботи гуртка, ведеться облік відвідування учнів та подаються відомості про членів гуртка.

Журнал веде особисто керівник гуртка. Всі записи потрібно вести чітко, чорнилом чи кульковою ручкою. Забороняється викреслювати прізвища членів гуртка, які вибули; проти прізвища учня, що вибув, пишеться „вибув".

Для відміток у розділі „Облік відвідування" вживаються такі умовні знаки: спізнився - „сп", був відсутній з невідомої причини - „нб", був відсутній з поважної причини - „лов", був хворий -,,хв".

Плани роботи гуртка на перше і друге півріччя навчального року і на період літніх канікул складаються керівником гуртка на основі програми гуртка або згідно з положенням відповідної установи та затверджуються керівником цієї установи.

На кожне заняття керівник гуртка складає окремий план, записує тему, зміст і методи роботи.

Звіт за навчальний рік складається керівником гуртка станом на 1 червня, окремий звіт за роботу гуртка влітку – на 1 вересня.

У розділі „Облік роботи гуртка" після кожного заняття записується тема і зміст заняття, його тривалість,

У розділі „Масова і суспільно-корисна робота" записуються проведені масові заходи гуртка, участь його в загальних заходах установи, виконана суспільно корисна робота, тощо.

У розділі „Список закінчених робіт гуртка" записуються роботи, що їх виготовлено гуртківцями і які зберігаються в дитячій позашкільній установі, школі, дитячому будинку, на виставках і т.д.

Адміністрація позашкільної установи зобов'язана систематично перевіряти роботу гуртка, виконання плану його роботи та правильність ведення журналу керівником гуртка.

Журнал підписують керівник установи і керівник гуртка. Журнал зберігається в канцелярії школи, позашкільної установи.

4. П А М ’ Я Т К А КЕРІВНИКУ ГУРТКА

1. Розклад та план навчально-виховної роботи гуртка надати адміністрації: на 1 півріччя – до 14 вересня; на 2 півріччя – до 25 грудня.

2. Планувати роботу гуртка відповідно до навчальних програм – типових, затверджених МОН, а також «робочих, адаптованих», що затверджуються відповідними місцевими органами виконавчої влади.

3. Журнали обліку роботи гуртків здавати на перевірку заступнику директора з НВР щомісячно з 15 до 20 числа.

4. Завчасно повідомляти адміністрацію закладу про намір перенесення занять ( з поважних причин). Керівник гуртка пише заяву, на підставі якої видається наказ про перенесення занять. У такому разі у журналі дати на сторінці «облік роботи гуртка» повинні співпадати з датами, які вказані у наказі про перенесення занять.

5. Якщо керівник гуртка, який працює за сумісництвом (на філії), захворів і знаходиться на лікарняному, тоді він повинен обов’язково повідомити адміністрацію Центру про термін непрацездатності. У ці дні заняття гуртка не проводяться. Сумісник подає до Центру копію лікарняного листка (ще не заповнену за основним місцем роботи) та довідку про заробітну плату за останні 6 місяців (з 1 по 1 число) за основним місцем роботи для нарахування зарплати в період непрацездатності. Години програми у такому випадку зменшуються, а теми вичитуються усі («ущільнення» програми).

6. Якщо керівник гуртка знаходиться у відрядженні, він: або заздалегідь пише заяву про перенесення занять (сумісники, за бажанням), або «ущільнює» години програм (бажано теми вичитати усі за програмою). Години за розкладом у дні, коли керівник гуртка знаходиться у відрядженні, не зараховуються для нарахування зарплати (сумісникам). У журналі (на сторінці «Облік роботи гуртка») робиться помітка – наприклад: « З 12.03 по 17.03 – відрядження до - на ....

7. При проведенні занять керівник гуртка повинен мати план-конспект заняття, використовувати наочність, технічні засоби навчання тощо (відповідно до методичних вимог до гурткових занять).

8. На період канікул керівник гуртка може складати окремий план роботи (узгоджений із завідуючим відділом та заступником директора з НВР).

9. План роботи гуртка і розклад занять на літо здавати до 31 травня.

10. При складанні розкладу враховувати те, що короткі перерви між заняттями (уроками) є робочим часом керівника гуртка ( години в розкладі повинні бути «астрономічні» , а не «академічні»).

5. ПЕРЕЛІК ЗАВДАНЬ КЕРІВНИКА ГУРТКА

(ТВОРЧОГО ОБ’ЄДНАННЯ)

1. Забезпечення атмосфери безпеки в дитячому колективі, комфортних умов для навчання та виховання дітей, сприятливого морально-психологічного клімату в гуртку (творчому об’єднанні).

2. Організація різноманітної творчої та суспільно значущої діяльності вихованців у гуртку, створення умов для успішного самоствердження кожного вихованця в суспільно корисній діяльності.

3. Збереження контингенту вихованців упродовж терміну навчання.

4. Стимулювання та підтримка творчого розвитку обдарованих дітей.

5. Здійснення індивідуальної педагогічної підтримки вихованців.

6. Організація педагогічного супроводу учня в навчанні за індивідуальною освітньою траєкторією.

7. Забезпечення педагогічно обґрунтованого вибору форм, засобів і методів навчання та виховання учнів.

8. Організація допрофільної підготовки учнів, сприяння формуванню в них стійких професійних інтересів.

9. Організація участі вихованців у фестивалях, творчих конкурсах, проектній, науково-дослідницькій діяльності.

10. Підтримка дітей, які мають відхилення в поведінці.

11. Організація роботи з батьками, залучення батьків до надання допомоги в розвитку учнів.

12. Створення дружнього до дитини виховного середовища (згуртування колективу, включення вихованців у різні види соціальної практики, розвиток учнівського самоврядування).

13. Налагодження зв’язків та залучення ресурсів партнерських організацій.

14. Створення позитивного іміджу гуртка (творчого об’єднання).

6.ФУНКЦІЇ КЕРІВНИКА ГУРТКА (ТВОРЧОГО ОБ’ЄДНАННЯ)

Організаційна	Організація життєдіяльності дитячого колективу, індивідуальної роботи з вихованцями.
Дослідно-діагностична	Здійснення моніторингових досліджень розвитку особистості вихованців, дитячого колективу, навчально-виховного процесу.
Аналітична	Планування та організація навчально-виховної роботи на основі вивчення і врахування потреб, інтересів, переконань, ціннісних орієнтацій, мотивів, установок дитини, міжособистісних стосунків у колективі.
Прогностично-проектна	Аналіз стану та тенденцій життєдіяльності творчого об’єднання, визначення цілей та завдань, шляхів та засобів її оптимізації, проектування, програмування та планування заходів з розвитку життєвої компетентності, життєстійкості та життєздатності вихованців.
Навчально-виховна	Проведення навчально-виховної роботи, передача знань, умінь і навичок життєтворчості, розвитку життєвої компетентності.
Корекційна	Виправлення в учнів негативних якостей та рис, асоціальних паттернів поведінки.
Профілактична	Попередження виникнення та поширення серед вихованців негативних соціальних явищ (тютюнопаління, алкоголізм, наркоманія, правопорушення, негативна підліткова субкультура тощо).
Інформаційна	Проведення інформаційно-освітньої роботи в дитячому колективі.
Представницька	Представлення інтересів творчого об’єднання в органах державно-громадського управління навчальним закладом.
Психотерапевтична	Попередження стресових ситуацій, конфліктів, створення, позитивного емоційно-комунікативного простору для вихованців.
Координаційна	Організація системи зовнішніх зв’язків творчого об’єднання, необхідних для його ефективної роботи. Координація діяльності співпраці з батьками, з партнерами.
Захисна	Захист прав, інтересів вихованців.

7. СХЕМА-КОНСПЕКТ ГУРТКОВОГО ЗАНЯТТЯ

( як приклад)

Заняття №____ _________________________

Дата, місце, час проведення

Тема заняття.

Мета заняття (навчальна, розвивальна, виховна).

Завдання заняття.

Методи:

- словесні (розповідь, бесіда, пояснення, лекція, інструктаж тощо);

- наочні (демонстрація предметів, явищ, посібників тощо);

- практичні (практична робота, навчальні вправи, ігрові вправи, лабораторні досліди, екскурсія, похід тощо).

Рівні повідомлення навчального матеріалу (необов 'язково):

- інформаційний (навчальний матеріал подасться у вигляді готової інформації - (розповідь, демонстрування, пояснення);

- інформаційно-операційний (водночас з інформаційним способом відтворення навчального матеріалу розгорнуто пояснюється функціонування об'єкта вивчення та способи оперування ним);

- проблемний (визначається проблема і намічається шлях її розв'язання, наприклад, розгортання низки логічних міркувань і доведень).

Методи виховання (необов'язково):

- переконання;

- емоційний вплив;

- стимулювання.

Терміни (в т. ч. додаткові до даної теми).

Міжпредметні зв'язки

Тип заняття (засвоєння нових знань, умінь та навичок; формування практичних умінь та навичок; застосування вмінь та навичок; узагальнення; комбінований).

Форма заняття: індивідуальне, групове, фронтальне.

Обладнання: таблиці, плакати, саморобні посібники, схеми, моделі, ТЗН, роздатковий матеріал, демонстраційний матеріал, діаграми, література тощо.

Хід заняття (його структура)

(залежить від типу заняття, інших параметрів)

I. Вступна частина

- повідомлення теми та мети заняття, очікуваних результатів;

- актуалізація опорних знань;

- мотивація навчальної діяльності гуртківців.

II. Основна частина

- висвітлення керівником матеріалу нової теми;

- оволодіння новими теоретичними знаннями, ознайомлення з термінами, способами практичних дій;

- залучення учнів до самостійного осмислення нового матеріалу, самостійна робота учнів;

- підведення гуртківців до узагальнень, висновків.

III.Заключне частина

- обгрунтування гуртківцями можливості використання отриманих знань, умінь, навичок;

- загальний підсумок заняття із зазначенням його позитивних та негативних моментів;

- повідомлення завдань на наступне заняття;

- рекомендована література.

8. АНАЛІЗ ЗАНЯТТЯ ГУРТКА

Гурток ___________________________________________________________

Керівник_________________________________________________________

« »_____________20___р. Час проведення заняття__________________

Місце проведення__________________________________________________

Кількість гуртківців: на занятті__________ за списком __________________

Тема заняття______________________________________________________

Мета відвідування_________________________________________________

№ з/п	Пункт аналізу	оцінка
№ з/п	Пункт аналізу	1	2	3	4	5
1.	Готовність приміщення, наявність необхідного обладнання, використання наочних посібників і сучасних засобів навчання
2.	Своєчасність початку занять, дотримання вимог до зовнішнього вигляду гуртківців.
3.	Зовнішній вигляд керівника гуртка, тон звернення, дотримання норм літературної вимови, ступінь емоційності
4	Визначення мети заняття, доведення її до дітей, запровадження мобілізуючого початку заняття
5.	Відповідність теми заняття його змісту, зв’язок із попередньою темою, наступність.
6.	Виховна спрямованість, використання методів виховного впливу на гуртківців. Виховна, розвивальна та профорієнтаційна робота на занятті.
7.	Наукова достовірність матеріалу, використання сучасних досягнень науки, мистецтва, зв’язок із подіями сьогодення.
8.	Різноманітність прийомів навчання на занятті
9.	Активність гуртківців у процесі заняття, використання ігрових форм. Розвиток допитливості, творчості, навичок самостійного мислення.
10.	Закріплення здобутих знань, вироблення вмінь та навичок відповідно до профілю гуртка. Повторення пройденого матеріалу.

9. З В І Т ПРО РОБОТУ ГУРТКА

за 20__ - 20___ навчальний рік

1. Назва гуртка _______________________________________________

2 . П. І. Б. керівника гуртка __________________________________________

3. Кількість груп/ вихованців _______________________________________

4. Масова та суспільно-корисна робота гуртка ( участь у конкурсах, змаганнях, виставках, екскурсіях, конференціях тощо)________________

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5. Методична робота _________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________

6. Творчі досягнення членів гуртка за рік _________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

«____»_________20__ р. ____________(_________________)

10.ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ ПОЗИТИВНОГО

ІМІДЖУ КЕРІВНИКА ГУРТКА (ТВОРЧОГО ОБ’ЄДНАННЯ)

1. Участь керівника творчого об’єднання (ТО) в районних, міських, обласних, всеукраїнських та міжнародних конференціях.

2. Участь керівника ТО в науково-дослідної діяльності.

3. Участь керівника ТО в конкурсах професійної майстерності.

4. Висвітлення діяльності ТО в засобах масової інформації (фахових газетах, журналах, на радіо та телебаченні).

5. Створення авторських друкованих продуктів (посібників, програм, концепцій, програм розвитку ТО).

6. Організація ефективної взаємодії з батьками:

- чітке доведення до батьків завдань та перспектив розвитку ТО;

- дотримання перед батьками взятих на себе зобов’язань у процесі організації навчально-виховного процесу;

- вивчення та врахування потреб батьків щодо організації навчання, виховання та розвитку дітей;

- забезпечення регулярної звітності перед батьками;

- проведення спільних конкурсів для дітей і батьків;

- залучення батьків до створення портфоліо учнів;

- психолого-педагогічна просвіта батьків ( семінари, дискусії, круглі столи, практикуми, індивідуальні консультації, тренінги).

7. Створення портфоліо творчого об’єднання.

8. Оволодіння сучасними педагогічними технологіями, використання їх у своїй практичній діяльності.

9. Проведення семінарів, майстер-класів на базі творчого об’єднання.

10. Налагодження співробітництва із неурядовими і громадськими організаціями, діяльність яких спрямовується на вирішення завдань навчання, виховання дітей.

11. Розробка моделі особистості вихованця творчого об’єднання.

12. Розвиток традицій творчого об’єднання.

13. Залучення вихованців до участі в конкурсах різного рівня, фестивалях, науково-дослідної діяльності.

14. Створення друкованої продукції (буклети, проспекти, в яких дається коротка інформація про творче об’єднання , його досягнення, перспективи розвитку.

11.КАРТА ОСОБИСТОГО ЗРОСТАННЯ ПЕДАГОГА

Навчальний (календарний) рік_______________________________________

Прізвище, ім’я, по батькові _________________________________________

Назва гуртка______________________________________________________

Тема (проблема) самоосвіти_________________________________________

_________________________________________________________________

Кількість років роботи над проблемою _________________________________________________________________

Самооцінка професійної підготовки (за 12-бальною шкалою):

· змісту роботи гуртка ____________________________________________________________

· планування ____________________________________________________________

· методики викладання ____________________________________________________________

· педагогіки___________________________________________________

· психології___________________________________________________

Опрацьована література _________________________________________________________________

Виступи і доповіді (на педраді, НМР, методоб’єднаннях, конференціях):

- теоретичні викладки ____________________________________________________________

з досвіду роботи _______________________________________________________________________

Участь у загальноцентрівських методичних заходах __________________________________________________________________________________________________________________________________

Відвідування відкритих занять, виховних і масових заходів _____________________________________________________________________________

Вивчення ППД _________________________________________________________________

Участь у роботі обласних методичних заходах__________________________

Громадська діяльність _________________________________________________________________

Результати роботи:

· результати атестації ____________________________________________________________

· оприлюднення свого досвіду ____________________________________________________________

· участь вихованців у обласних заходах ____________________________________________________________

____________________________________________________________

· участь вихованців у Всеукраїнських заходах ____________________________________________________________

· особиста науково-дослідницька робота ____________________________________________________________

Пропозиції щодо організації науково-методичної роботи на наступний рік

_____________________________________________________________

_________________________________________________________________

Дата ____________________ Підпис _____________________

12. ДО ВІДОМА КЕРІВНИКІВ ГУРТКІВ:

Облік робочого часу в дні відсутності дітей (наприклад, під час карантину, днів здоров’я, туристичних поїздок тощо на підставі наказів відділів освіти, директора) керівник гуртка може вести в розділі «Методична робота», вказуючи дату, зміст діяльності (види робіт), кількість годин, підпис. У графі «Зміст роботи» можуть бути записані наступні види робіт: виготовлення методичних посібників, пристроїв, наочного приладдя, ремонт приладів, інструментів, написання розробок, сценаріїв масових заходів тощо.

ПЕРЕЛІК РОБІТ,

що мають виконувати педагогічні працівники позашкільного

закладу в період канікул, надзвичайних ситуацій та карантинів:

1. Забезпечення та оснащення методичної роботи педпрацівника.

2. Виготовлення наочності, шаблонів, заготовок тощо.

3. Засідання методичних об’єднань, педагогічної та методичної рад.

4. Індивідуальна робота з обдарованими дітьми.

5. Робота в бібліотеці з довідковим та науковим матеріалом.

6. Підготовка до обласних та Всеукраїнських конкурсів і змагань.

7. Робота в кабінетах щодо утримання матеріально-технічної бази.

Ці види робіт оплачуються у випадках, коли гурткові заняття не проводяться з незалежних від працівника причин, з розрахунку заробітної плати, встановленої при тарифікації.

13. ПЕРЕЛІК ПРОФЕСІЙНИХ ЦІННОСТЕЙ

КЕРІВНИКА ГУРТКА (ТВОРЧОГО ОБ’ЄДНАННЯ)

1. Професійні знання (знання основ педагогіки, психології; знання основних напрямів і змісту позашкільної освіти; знання методики і технології гурткової роботи).

2. Знання закономірностей психічного розвитку дитини в різні вікові періоди, методів вивчення особистості, дитячого колективу.

3. Наявність умінь прогнозувати розвиток особистості дитини, дитячого колективу на діагностичній основі.

4. Володіння сучасними педагогічними технологіями.

5. Здатність до творчій діяльності.

6. Демократичний стиль роботи.

7. Висока комунікативна культура.

8. Здатність змінюватися, упроваджувати нововведення.

9. Здатність ефективно працювати в команді.

10. Наявність рефлексивної культури.

11. Любов до дітей.

12. Вміння будувати взаємодію з учнями з позиції безумовного прийняття дитини, толерантності.

13. Володіння здібностями до рефлексії своїх індивідуальних особливостей і своїх професійних можливостей.

14. Професійна майстерність.

15. Професійна компетентність.

14. ОРІЄНТОВНА СТРУКТУРА

індивідуального плану роботи молодого педагога

Індивідуальний план стажування складає молодий керівник гуртка (методист) під безпосереднім керівництвом педагога-наставника, призначеного керівником закладу на період першого року роботи в закладі. План затверджується керівником закладу або його заступником з навчально-методичної роботи.

1. Навчальна робота:

· ознайомитися з правилами внутрішнього розпорядку;

· ознайомитися з навчально-методичною базою кабінету (лабораторії)

· ознайомитися з перспективним та поточним плануванням роботи закладу;

· детально ознайомитися з навчальною програмою гуртка та пояснювальною запискою до неї;

· ознайомитися з вимогами до ведення гурткової документації;

· спланувати навчальну, виховну та масову роботу гуртка;

· виготовити наочні посібники (вказати які).

2. Виховна робота:

· ознайомитися зі змістом та формами виховної роботи в гуртках, вимогами до планування;

· ознайомитися із календарем знаменних та пам’ятних дат на навчальний рік, планом обласних масових заходів;

· освоїти орієнтовну програму вивчення індивідуальних особливостей вихованців;

· вивчити особовий склад вихованців гуртка, їхні індивідуальні особливості;

· налаштувати зв’язок з батьками вихованців;

· провести виховні бесіди за визначеною тематикою;

· підготувати і провести батьківські збори за визначеною тематикою.

3. Методична робота:

· брати активну участь у методичних заходах закладу та в роботі Школи молодого педагога;

· ознайомитися з дидактичними вимогами до складання плану заняття;

· ознайомитися зі схемами аналізу та самоаналізу заняття, виховного заходу;

· ознайомитися з методичною літературою з фаху;

· вивчити картотеку передового педагогічного досвіду з напряму роботи гуртка;

· вивчити досвід роботи наставника;

· відвідати заняття керівника гуртка з досвідом роботи;

· провести відкриті заняття;

· працювати над створенням власної картотеки літератури з напряму роботи гуртка.

4. Громадська робота:

· брати активну участь у роботі громадських організацій закладу;

· виконувати доручення адміністрації, педагогічного колективу;

· брати активну участь у масових заходах різного рівня (з напряму роботи гуртка);

· підготувати і провести бесіди, заходи.

ПРАВИЛА ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ГУРТКУ

Усе, що можна зробити без допомоги педагога, необхідно робити самостійно.

Ніхто з членів колективу не повинний застосовувати прямі вказівки, сковувати ініціативу інших.

Всім необхідно створювати та підтримувати доброзичливий стиль спілкування в колективі.

Відбирай творчі завдання так, щоб ти міг справитися з їх вирішенням самостійно або з невеликою допомогою педагога.

Не нав'язуй свою допомогу іншому, дай йому зробити своє відкриття.

Уникай докорів та зауважень, використовуй тільки доброзичливий і конструктивний аналіз помилок та недоліків.

Якомога більше поваги до людини, якомога більше вимогливості до неї.

Кожний член колективу має право вибору.

Кожний може допустити помилку, друзі повинні підтримати його, допомогти йому повірити у власні сили.

Кожний має право висловлювати свою думку.

Вирішення творчих завдань через співробітництво і взаємодопомогу.

Оорганізація взаємонавчання, взаємоперевірки, взаєморецензування результатів індивідуальних занять.

Урахування психологічної сумісності та взаємоадаптованості при розподілі на команди, групи.

Готуючись до доповіді, повідомлення, участі у конкурсі, відбирай основне, намагайся створити систему.

Основа знань - теоретичні поняття, закони, категорії.

Основа умінь - постійні систематичні тренування.

Вивчаючи тему, розподіляй матеріал на блоки, пов'язуй з попе-реднім і наступним матеріалом, використовуй таблиці, схеми.

Постійний розвиток творчих здібностей усіх членів колективу.

Підтримка демократичного стилю спілкування в колективі.

Спільний пошук нових ідей, обговорення змісту та оригінальних методів вирішення творчих завдань.

Залучення учнів до вирішення соціальних та наукових проблем, що цікавлять колектив.

16. ПОРАДИ ПЕДАГОГІЧНОМУ ПРАЦІВНИКОВІ

1. Учитель не повинен вихваляти кращого учня. Не потрібно вирізняти обдаровану дитину за індивідуальні успіхи, краще заохотити спільні заняття з іншими дітьми .

2. Учителеві не варто приділяти багато уваги навчанню з елементами змагання. Обдарована дитина частіше від інших ставатиме переможцем, що може викликати неприязнь до неї інших учнів .

3. Учитель не повинен робити з обдарованої дитини "вундеркінда". Недоречне акцентування на її винятковості породжує роздратованість, ревнощі друзів, однокласників. Інша крайність - зловмисне прилюдне приниження унікальних здібностей - звичайно, неприпустима.

4. Учителеві необхідно пам'ятати, що в більшості випадків обдаровані діти погано сприймають суворо регламентовані заняття, що повторюються.

Як розвивати творчі здібності обдарованих дітей

1. Підхоплюй думки учнів і оцінюй їх зразу, підкреслюючи їх оригінальність, важливість тощо.

2. Підкреслюй інтерес дітей до нового.

3. Заохочуй оперування предметами, матеріалами, ідеями. Дитина практично вирішує дослідницькі завдання.

4. Вчи дітей систематичній самооцінці кожної думки. Ніколи не відкидай її.

5. Виробляй у дітей терпиме ставлення до нових понять, думок.

6. Не вимагай запам'ятовування схем, таблиць, формул, одностороннього рішення, де є багатоваріативні способи.

7. Культивуй творчу атмосферу - учні повинні знати, що творчі пропозиції, думки клас зустрічає з визнанням, приймає їх, використовує.

8. Вчи дітей цінувати власні та чужі думки. Важливо фіксувати їх в блокноті.

10. Пропонуй цікаві факти, випадки, технічні та наукові ідеї.

11. Розсіюй страх у талановитих дітей.

12. Стимулюй і підтримуй ініціативу учнів, самостійність. Підкидай проекти, які можуть захоплювати.

13. Створюй проблемні ситуації, що вимагають альтернативи, прогнозування, уяви.

14. Створюй в школі періоди творчої активності, адже багатого геніальних рішень з'являється в такий момент.

15. Допомагай оволодівати технічними засобами для записів.

16. Розвивай критичне сприйняття дійсності.

17. Вчи доводити починання до логічного завершення.

18. Впливай особистим прикладом.

19. Під час занять чітко контролюй досягнуті результати та давай завдання підвищеної складності, створюй ситуації самоаналізу, самооцінки, самопізнання.

20. Залучай до роботи з розробки та впровадження власних творчих задумів та ініціатив, створюй ситуації вільного вибору і відповідальності за обране рішення.

21. Використовуй творчу діяльність вихованців при проведенні різних видів масових заходів, відкритих та семінарських занять, свят.

22. Під час опрацювання програмового матеріалу залучай до творчої пошукової роботи з використанням випереджувальних завдань, створюй розвиваючі ситуації.

23. Активно залучай до участі в районних, обласних, Всеукраїнських конкурсах, змаганнях, виставках.

24. Відзначай досягнення вихованців, підтримуй та стимулюй активність, ініціативу, пошук.

25. Пам'ятай, що учень "...це не посудина, яку потрібно наповнити, а факел, який треба запалити" (К.Д.Ушинський).

Якості, якими має володіти педагог для роботи з обдарованими дітьми

1. Бути доброзичливим і чуйним.

2. Розбиратися в особливостях психології обдарованих дітей, відчувати їхні потреби та інтереси.

3. Мати високий рівень інтелектуального розвитку.

4. Мати широке коло інтересів.

5. Бути готовим до виконання різноманітних обов'язків, пов'язаних із навчанням обдарованих дітей.

6. Мати педагогічну і спеціальну освіту.

7. Володіти почуттям гумору.

8. Мати живий та активний характер.

9. Виявляти гнучкість, бути готовим до перегляду своїх поглядів і до постійного самовдосконалення.

10. Мати творчий, можливо, нетрадиційний особистий світогляд.

11. Бути цілеспрямованим і наполегливим.

12. Володіти емоційною стабільністю.

13. Уміти переконувати.

14. Мати схильність до самоаналізу.

17.КІЛЬКА КОРИСНИХ І ВЕСЕЛИХ ПОРАД МОЛОДИМ -

ПЕДАГОГАМ – КЕРІВНИКАМ ГУРТКА

1. Будьте оптимістичними!

2. Не забувайте головного: діти, як і дорослі, істоти парадоксальні.

3. Вірно те ваше рішення, що протилежно вашим повсякденним рішенням!

4. Не бійтеся: досвідчені педагоги вже давно забули те, що ви ще пам’ятаєте!

5. Спілкуючись із батьками, пам’ятайте , що дорослі - це ті ж діти, тільки дуже втомлені; виходьте із принципу, що не батьки виховують дітей, а навпаки.

6. Не рвіться до кар'єри, погоджуйтеся з адміністрацією, але робіть так, як самі вважаєте потрібним.

7. Не забувайте: вирішальне значення має перший момент входу в клас, перше знайомство з дітьми.

8. Застосовуйте правило контрастів: якщо спочатку дати дітям волю, а потім притримати - вони вас незлюблять, якщо навпаки - будуть вам вдячні.

9.Пам’ятайте: ваша головна справа - це спілкування з дітьми; умійте переживати радість від зустрічі з ними.

10. Не перебувайте на очах у дітей без справи.

11. Давайте своє тепло й ласку не «любимчикам», а тим, кому це особливо необхідно.

12. Якщо сумніваєтеся, як підійти до дитини, краще не кваптеся.

13. Будьте завжди у формі, підтягнуті й у гарному настрої!

14. Вчіться вітатися з дітьми. Тоном, яким ви говорите «Добрий день», теж можна виховувати.

15. Постарайтеся всіма можливими способами довідатися у ваших підопічних всі таємниці: як вони росли, як учаться - це допоможе вам у спілкуванні з ними.

16. Не бентежтеся своїми помилками - діти, на відміну від нас, завжди прощають нам помилки.

17. Хваліть самого себе три рази на день: ранком, удень і ввечері:

«Я - відмінний педагог, мене всі поважають, люблять і слухаються».

18. Умійте бути ледачим! Недолік багатьох педагогів у тім, що вони розвивають бурхливу діяльність, але забувають думати.

19. Не відмахуйтеся й не відгороджуйтеся від дітей.

20. Умійте бути дітьми! Грайте, стрибайте з ними й сприймайте свою роботу із гуртківцями, як продовження дитинства!

21. Уникайте:

· Частих моралей й нотацій, виговорів й претензій!

· Лайки, покарань і погроз!

· Наказів і заборон!

· Нетерпимості й дратівливості!

· Кепкувань над дітьми, іронії та сарказму!

18. Ц І Л І (мета),

з якими адміністрація та методисти закладу можуть відвідувати

заняття гуртків:

1. Контроль відвідування занять гуртківцями.

2. Перевірка виконання навчально-тематичного плану гуртка.

3. Перевірка професійної готовності до роботи з дітьми в умовах позашкільного закладу та надання методичної допомогу новоприбулому або малодосвідченому педагогу – керівнику гуртка.

4. Ознайомлення з умовами роботи гуртка (на філіалі).

5. Контроль ведення гурткової документації.

6. Ознайомлення зі станом підготовки команди (від гуртка) до участі у (обласних, Всеукраїнських) змаганнях .

7. Перевірка усунення попередніх зауважень.

8. Вивчення системи роботи керівника гуртка (відвідування декількох занять) з метою рекомендації його досвіду до запровадження в інших гуртках.

9. Перевірка дотримання техніки безпеки (санітарно-гігієнічних умов, протипожежної безпеки, електробезпеки тощо) в гуртку.

10. Збір даних (з певної теми) для підготовки і проведення засідання педагогічної ради.

11. Перевірка методики проведення занять ( з урахуванням особливостей напряму роботи гуртка).

12. Вивчення результативності проведених масових заходів (участі в них).

13. Перевірка стану набору дітей у гуртки.

14. Виявлення причин відсутності оригінальних дитячих задумів і засилля традиційних копій на виставках технічної ( і художньої ) творчості.

15. З’ясування причин частих пропусків занять у гуртку та надання допомоги керівникові гуртка.

16. Вивчення стилю роботи керівника гуртка із підлітками, які вимагають до себе особливої педагогічної уваги.

17. Ознайомлення з організацією пізнавальної діяльності на занятті гуртка.

Формулювання цілей може бути й іншим. Головне ж завдання контролю – удосконалення на основі глибокого педагогічного аналізу всього навчально-виховного процесу, а також подання допомоги педагогам в їхньому професійному зростанні.

ПАМ’ЯТКА
З ВИВЧЕННЯ СТАНУ
ГУРТКОВОЇ РОБОТИ

1.Як спланована робота гуртка?

2.Науковість проведеної роботи.

3.Яким способом реалізуються навчальні, розвивальні та виховні цілі?

4.Які практичні вміння набули учні?

5.Активність і цікавість учнів на занятті гуртка.

6.Ефективність форм і методів роботи з теми заняття.

7.Розширення та поглиблення знань учнів. Опора на знання, яких набули учні на уроках. Зацікавленість учнів темою заняття.

8.Підготовленість учнів і педагога до заняття. Підготовка робочих місць до заняття.

9.Обладнання заняття.

10.Відвідування учнями заняття.

11.Санітарно-гігієнічні та побутові умови для заняття, дотримання техніки безпеки.

12.Дотримання структури заняття.

13.Органи самоврядування гуртка та їх допомога керівникові гуртка.

14.Своєчасність і результативність проведення занять гуртка.

15.Результативність роботи гуртка.

ПОРТФОЛІО ПЕДАГОГА

У перекладі з італійського "ПОРТФОЛІО" означає "папка з документами". Але що таке ПОРТФОЛІО насправді? Є безліч визначень, пропонується одне із них.

ПОРТФОЛІО педагога - це спосіб фіксування, нагромадження матеріалів, що демонструють рівень професіоналізму педагога й уміння вирішувати завдання своєї професійної діяльності. ПОРТФОЛІО педагога показує рівень підготовленості педагога й рівень активності в навчально-виховних видах діяльності.

Електронне ПОРТФОЛІО педагога - це веб-базований ресурс, сайт педагога, що відбиває індивідуальність і професійні досягнення власника.

Ціль створення ПОРТФОЛІО педагога

У педагога повинне бути якесь "досьє успіхів", у якому відбивається все цікаве й гідне з того, що відбувається в його житті. Таким досьє може стати сайт педагога або ПОРТФОЛІО педагога.

Головне призначення ПОРТФОЛІО - продемонструвати найбільш значимі результати практичної діяльності для оцінки своєї професійної компетенції, такі як реалізовані проекти, участь в олімпіадах і конкурсах, проведені педагогом дослідження.

ПОРТФОЛІО дозволяє педагогові проаналізувати, узагальнити й систематизувати результати своєї роботи, об'єктивно оцінити свої можливості й спланувати дії по подоланню труднощів і досягненню більше високих результатів.

Друге важливе призначення ПОРТФОЛІО педагога - це альтернативна форма оцінки професіоналізму й результативності роботи педагога при проведенні експертизи на відповідність заявленої кваліфікаційної категорії.

Серед педагогів ПОРТФОЛІО завойовує все більшу популярність, стає необхідним для педагогів для підвищення свого професійного рівня.

Види ПОРТФОЛІО педагога

Спектр діяльності сучасного педагога може бути настільки широкий, що зібрати воєдино всі результати навчальної й результати іншої діяльності в одному документі просто неможливо. У цьому випадку необхідно створити електронне ПОРТФОЛІО, що об'єднає весь набір робіт педагога й представить всі аспекти його діяльності у вигляді повної картини.

Безсумнівно, у зацікавленого педагога повинен існувати й паперовий еквівалент електронного ПОРТФОЛІО у вигляді папки з документами. Це повинна бути стислий матеріал на декількох аркушах, що містить у собі основні моменти й твердження про вас і вашої професійної діяльності. Паперовий варіант ПОРТФОЛІО педагога неодмінно повинен містити згадування про ваш особистий сайт-ПОРТФОЛІО й кілька посилань на нього.

Деякі автори у своїх статтях про електронний ПОРТФОЛІО педагога виділяють кілька видів ПОРТФОЛІО:

ПОРТФОЛІО досягнень - у цьому випадку найбільший акцент потрібно зробити на документи, що підтверджують успіхи вашої діяльності.

ПОРТФОЛІО презентаційний - необхідний при надходженні на нове місце роботи, особливо в тих випадках, коли заробітна плата призначається за підсумками співбесіди.

ПОРТФОЛІО тематичний - у цьому варіанті акценти розставляються на тематично відособлені творчі роботи в різних сферах діяльності.

ПОРТФОЛІО комплексний - об'єднає у собі перераховані вище види ПОРТФОЛІО й придатний для презентації ПОРТФОЛІО педагога школи.

Структура ПОРТФОЛІО педагога. Один із варіантів.

1. Загальні відомості про педагога

ПІБ. - Прізвище Ім'я та по Батькові повинні бути позначені яскраво й чітко, щоб з перших секунд перегляду сайту педагога або паперового ПОРТФОЛІО вони добре запам'яталися. ПІБ повинні бути прописані досить великим, гарним шрифтом, що читається добре. Помилкою багатьох є "занадто" гарний шрифт із зайвими завитушками. Деякі педагоги вважають, що чим красивіше шрифт, тим очевидніше їхнє вміння користуватися комп'ютером. Це не так. Подібні написи нечитабельні й демонструють повний несмак. Не потрібно псувати враження про вас із самого початку. Постарайтеся створити чітку асоціацію між ПІБ й всім іншим, що говорить про Вас. Підберіть гарний шрифт і колір, тоді з'явиться шанс, що ПОРТФОЛІО викличе позитивні емоції, а його автор не залишиться безіменним.

Пам’ятайте Ваше ПІБ - це ваш логотип!

Рік народження.

Потрібно його вказувати чи ні - питання спірне. Якщо ваше ПОРТФОЛІО виявляє світу скупу вижимку фактів і сухий табличний опис Вашої діяльності, подібне до довідки міськвиконкому соціалістичних часів, то будь ласка - указуйте рік народження. Це буде гарним доповненням поганого ПОРТФОЛІО.

Пропонується інший варіант - розмістити поруч із ПІБ вашу фотографію. Фото саме розповість про ваш вік. Крім того воно продемонструє вашу чарівність і красу. А це, погодитеся, не маловажно!

Комбінація із красиво представленого ПІБ й гарної фотографії може стати ключовим.

Освіта

У цьому розділі потрібно вказати свою основну спеціальність і кваліфікацію по диплому. Якщо у вас кілька дипломів, то їх всіх потрібно перелічити тут.

Трудовий і педагогічний стаж роботи.

Цей розділ як би відбиває ваше положення на кар'єрних сходах педагога. Не забувайте обновляти цей розділ! Тут потрібно перелічити всі навчальні заклади, у яких вам прийшлось попрацювати. Даний розділ один з найважливіших, оскільки демонструє ваш педагогічний досвід і його розмаїтість, а це один з ключових параметрів оцінки педагога.

Підвищення кваліфікації.

У цьому розділі вказуються пройдені вами курси, семінари, де ви брали участь або проявити себе. Можливо, ви були організатором подібних курсів або семінарів - це також варто відзначити. Якщо курси не були пов’язані із професією педагога (із суміжних областей), то про їх однаково варто згадати. Більш докладно опишіть самі значимі епізоди із всієї практики підвищення кваліфікації (де й коли прослухані курси, їхня проблематика).

Нагороди, грамоти, подячні листи.

Цей розділ дозволяє судити про процес індивідуального розвитку педагога. У ньому можна писати все! Але є порада розміщати нагороди, грамоти й подячні лист у порядку значимості. Останні рядки звичайно одержують менше уваги, тому постарайтеся найважливіше помістити під №1.

Копії документів.

Даний розділ найбільш важливий для паперового ПОРТФОЛІО. Роздрукуйте копії документів, що підтверджують наявність дипломів, учених ступенів, почесних звань, нагород, грамот і подячних листів.

Для електронного ПОРТФОЛІО усе простіше. Розмістіть скан-копії документів в окремій папці на вашому сайті педагога, а в розділах "Освіта" і "Підвищення кваліфікації" перетворіть рядки з описом дипломів у гіперпосиланні так, щоб при натисканні на них, відкривалися збережені зображення ваших атестатів і інших документів.

2. Результати педагогічної діяльності

У цьому розділі повинні бути зібрані:
матеріали, що демонструють результати освоєння освітніх програм і сформованості в них ключових компетентностей; порівняльний аналіз діяльності педагогічного працівника за 3 роки на підставі контрольних зрізів, участі вихованців у позашкільних і інших заходах;
результати проміжної й підсумкової атестації учнів;
відомості про наявність переможців;
відомості про вступ у вузи за фахом і т.п.

Матеріали даного розділу повинні подавати динаміку результатів педагогічної діяльності педагога, який атестується.

3. Науково-методична діяльність

У цей розділ поміщають методичні матеріали, що свідчать про професіоналізм педагога:

- обґрунтування вибору освітньої програми й комплекту навчально-методичної літератури при атестації;

- обґрунтування вибору використовуваних освітніх технологій при атестації;
      - обґрунтування застосування у своїй практиці тих або інших засобів педагогічної діагностики для оцінки освітніх результатів при атестації;
      - використання інформаційно-комунікативних технологій в освітньому процесі, технологій навчання дітей із проблемами розвитку й т.п.;
     - робота в методичному об'єднанні, співробітництво з іншими методичними центрами, вузами й іншими установами;

- участь у професійному й творчому педагогічному конкурсах;
- участь у методичних і предметних тижнях;

- організація й проведення семінарів, "круглих столів", майстер-класів і т.п.;
- проведення наукових досліджень;- розробка авторських програм;
- написання рукописів кандидатської або докторської дисертації;
- підготовка творчого звіту, реферату, доповіді, статті.

4. Позаурочна діяльність

Розділ повинен містити документи:
- список творчих робіт, рефератів, навчально-дослідницьких робіт, проектів,

- список переможців олімпіад, конкурсів, змагань, інтелектуальних марафонів і ін.;
- сценарії позашкільних заходів, фотографії й відеокасети із записом проведених заходів (виставки, предметні екскурсії, КВВ, брейн-ринги й т. п.);
- програми роботи гуртків і факультативів, інші документи.

5. Навчально-матеріальна база

У цьому розділі міститься виписка з паспорта навчальної лабораторії або кабінету (при його наявності):
- список словників і іншої довідкової літератури гуртка;
- список наочного приладдя (макети, таблиці, схеми, ілюстрації, портрети й ін.);
- наявність технічних засобів навчання (телевізор, відеомагнітофон, музичний центр, діапроектор і ін.);
- наявність комп'ютера й комп'ютерних засобів навчання (програми вірту-ального експерименту, контролю знань, мультимедійні підручники й т. п),
аудио- і відеопосібника;

- наявність дидактичного матеріалу, збірників завдань, вправ, прикладів рефератів і творів і т.п.;

- інші документи за бажанням педагога.

21. ПОЛОЖЕННЯ

ПРО ПОРТФОЛІО ГУРТКІВЦІВ

(як приклад)

21.1.Загальні положення

Одним із перспективних напрямів реалізації компетентнісно спрямованого підходу до змісту позашкільної освіти є впровадження технології портфоліо.

1.1. Портфоліо (портфель досягнень) дає змогу враховувати результати, здобуті учнем у закладі у різних видах діяльності – навчальній, творчій, соціальній. Портфоліо дає можливість кожному учневі показати все, на що він здатний, створити для нього «стимул зростання», сформувати особистісну траєкторію освіти, продемонструвати його здатність практично застосовувати набуті знання та вміння.

1.2. Портфоліо є формою автентичного оцінювання освітніх результатів за продуктом, який створено учнем у процесі навчання, творчої, соціальної та інших видів діяльності.

1.3. Портфоліо є перспективною формою представлення досягнень кожного учня, що відповідає завданням до профільної підготовки і в подальшому профільного навчання в загальноосвітньому навчальному закладі.

1.4. Портфоліо допомагає вирішувати наступні педагогічні завдання:

* підвищувати та стимулювати навчальну мотивацію учнів;

* підтримувати їхню активність та самостійність, розширювати можливості навчання та самонавчання, виховання та самовиховання;

* розвивати навички рефлексивної та ціннісної діяльності учнів;

* формувати вміння вчитися – ставити цілі, планувати, організовувати власну навчальну діяльність.

21.2. Зміст та структура портфоліо

2.1. Структура портфоліо учня передбачає наявність титульного аркуша і 5 розділів.

Титульний аркуш

Розділ 1. Мій портрет (включає матеріали, які розповідають про автора портфоліо: автобіографія, резюме, цілі, результати самоаналізу, результати діагностики тощо).

Розділ 2. Портфоліо документів (включає дипломи, грамоти, подяки за участь у конкурсах різного рівня, виставках творчих робіт, турнірах, роботі МАН,сертифікати про проходження різних курсів, програм).

Розділ 3. Портфоліо робіт (містить комплект різних творчих, дослідницьких, проектних робіт учня; інформацію про участь у наукових конференціях, виставках, олімпіадах, семінарах, круглих столах, форумах; звіт про проходження соціальної практики тощо).

Розділ 4. Портфоліо відгуків (може включати: висновки про якість виконаних робіт, рецензії, відгуки, резюме з оцінкою власних навчальних, творчих досягнень, рекомендаційні листи від батьків, педагогів, партнерів).

Розділ 5. Скарбничка (пам‘ятки, інструкції, корисна інформація (як правильно скласти резюме; рекомендації для написання автобіографії; алгоритм розробки соціального проекту; рекомендації щодо написання науково-дослідницької роботи, реферату; рекомендації щодо розробки плану соціальної практики, написання звіту про її проходження; матеріали діагностичного інструментарію, інформація про Інтернет-сайти для учнів тощо).

2.2. Кількість розділів і рубрик у них, а також їхня тематика визначається в кожному конкретному випадку. Кожен елемент портфоліо має бути датований, щоб відстежити динаміку прогресу учня.

2.3. Принцип формування портфоліо:

* відкритість (інформація доступна для всіх учасників навчально-виховного процесу);

* багатоаспектність (оцінювання не тільки знань учнів, а й умінь застосувати їх на практиці, їхнього соціального досвіду; відстеження динаміки особистості розвитку учня);

* особистісно зорієнтована спрямованість (урахування індивідуальних здібностей та можливостей кожного учня);

* варіативність (урахування індивідуальних цілей, потреб та інтересів учнів).

2.4. Зміст портфоліо визначається самим учнем згідно з метою, яку він ставить.

21.3. Оформлення портфоліо

Портфоліо формується самим учнем відповідно до розробленої структури в закладі. Вихованець має право включати до портфоліо додаткові розділи, матеріали, елементи оформлення – такі, які відображають його індивідуальність. Усі записи ведуться акуратно. Папка і зібрані в ній матеріали повинні мати естетичний вигляд. Керівник творчого об’єднання надає допомогу учням у формуванні портфоліо. Проводить інформаційно-навчальну роботу по формуванню портфоліо з учнями та їх батьками. Здійснює посередницьку функцію між учнем, учителями школи, представниками партнерських організацій із метою поповнення портфоліо.

21.4. Презентація портфоліо

Учень презентує зміст свого портфоліо на батьківській або учнівській конференції, раді учнівського самоврядування, батьківських зборах.

На презентації він виступає з коротким усним коментарем із використанням мультимедійних технологій. Критерії оцінки презентації портфоліо: самостійність; здатність учня конструювати свою діяльність від постановки проблеми до одержання бажаного результату; наявність власної позиції учня стосовно представлених робіт; логіка роздумів і культура мови.

22. ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ – ТЕХНОЛОГІЇ СПІВПРАЦІ

Сучасний період розвитку суспільства, оновлення всіх сфер його соціального і духовного життя потребує якісно нового рівня освіти, який відповідав би міжнародним стандартам.

Сьогодні в освіті відчутний пріоритет загальнолюдських цінностей. Згідно з особистісно-діяльнісним підходом до організації навчального процесу в центрі його знаходиться той, хто вчиться. Формування особистості і її становлення відбувається у процесі навчання, коли дотримуються певних умов:

- створення позитивного настрою для навчання;

- відчуття рівного серед рівних;

- забезпечення позитивної атмосфери в колективі для досягнення спільних цілей;

- усвідомлення особистістю цінності колективно зроблених умовиводів;

- можливість вільно висловити свою думку і вислухати свого товариша;

- вчитель не є засобом „похвали і покарання", а другом, порадником, старшим товаришем.

Усім цим умовам відповідають інтерактивні технології, які відносять до інноваційних.

Розглянемо пасивну, активну та інтерактивну (за О.Пометун, Л.Пироженко) моделі навчання і порівняємо їх.

22.1. Пасивна модель навчання.

За цією моделлю учень виступає у ролі пасивного слухача. Він сприймає матеріал, який йому подає вчитель: відеофільм, текст із підручника тощо. За такої моделі використовуються методи, коли учні або дивляться, або слухають, або читають (лекція-монолог, пояснення нового матеріалу вчителем, демонстрація).

Спробуємо визначити позитивні та негативні сторони такої моделі:

Позитивні

Негативні

1.1 Можна подати великий

за обсягом матеріал за короткий час.

2. Одночасно сприймають

матеріал усі слухачі.

3. Витрачається мало часу

на розповідь або пояснення.

1. Учні пасивні, не спілкуються ні між собою, ні з учителем.

2. Не виконують ніяких завдань.

3. Вчителю важко зрозуміти якість засвоєння поданого матеріалу.

4. Відсутній контроль за знаннями.

5. Як правило, невисокий

відсоток засвоєння знань.

Навчання за такою моделлю пасивне. Цю модель можна назвати "Монолог".

22.2. Активна модель навчання.

У цьому випадку вчитель і учень перебувають у постійному взаємозв'язку. Учень відповідає на запитання вчителя, розповідає. Вчитель має змогу співпрацювати з кожним учнем зокрема. За такої моделі використовують активні методи навчання: бесіду, дискусію, фронтальне опитування тощо. Визначимо позитивні і негативні сторони цієї моделі:

Позитивні

Негативні

1. Високий рівень інформації (проблемний метод).

2. Велика кількість учнів, які одночасно можуть сприймати інформацію.

3. Відсоток засвоєння матеріалу досить високий.

4. Майстерність педагога відіграє велику роль в організації такого навчання.

5. Учитель може проконтролювати надані учням знання.

1. Учні спілкуються тільки з учителем.

2. Як правило, на уроці така модель використовується тільки для опитування.

3. Учень перебуває у постійній напрузі - „спитає - не спитає".

4. Учень може бути незадоволений тим, що його не запитали, не вислухали його думку.

Навчання за такою моделлю - активне. Таку модель можна назвати "Діалог".

22.3. Інтерактивна модель навчання.

Схема цієї моделі відображає постійне спілкування вчителя з учнями, учнів з учнями. Відбувається спілкування всіх членів колективу. Під час навчання за такою моделлю використовують ділові та рольові ігри, дискусії, мозковий штурм, фронтальне опитування, круглий стіл, дебати. Перерахуємо позитивні та негативні сторони моделі:

Позитивні

Негативні

1. Розширюються пізнавальні можливості учня (здобування, аналіз, застосування інформації з різних джерел).

2. Як правило, високий рівень засвоєння знань.

3. Учитель без зусиль може проконтролювати рівень засвоєння знань учнів.

4. Учитель має змогу розкритись як організатор, консультант.

5. Партнерство між учите лем і учнями та в учнівському колективі.

1. На вивчення певної інформації потрібен значний час.

2. Необхідний інший підхід в оцінюванні знань учнів.

3. В учителя відсутній досвід такого виду організації навчання.

4. Відсутні методичні розробки уроків з різних предметів.

Подану модель можна назвати "Полілог", вона є свідченням активного навчання.

Якщо порівняти ці моделі, то можна зробити висновки про те, що за наявності певних недоліків остання модель досить ефективна.

У сучасному суспільстві навчання можна організувати таким чином, що джерелом знань виступатиме не тільки вчитель, а й комп'ютер, телевізор, відео. Учні, відповідно, повинні вміти осмислювати отриману інформацію, трактувати її, застосовувати в конкретних умовах; водночас думати, розуміти суть речей, вміти висловити особисту думку. Саме цьому сприяють інтерактивні технології навчання.

Слово "інтерактив" прийшло до нас з англійської мови від слова "intег" - взаємний і "асt" - діяти. Таким чином, інтерактивний - здатний до взаємодії, діалогу. Інтерактивне навчання - це специфічна форма організації пізнавальної діяльності, яка має передбачувану мету - створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.

Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної, позитивної взаємодії всіх учнів. Відбувається колективне, групове, індивідуальне навчання, навчання у співпраці, коли вчитель і учні - рівноправні суб'єкти навчання. В результаті організації навчальної діяльності за таких умов у класі створюється атмосфера взаємодії, співробітництва, що дає змогу вчителеві стати справжнім лідером дитячого колективу. Організація інтерактивного навчання передбачає використання дидактичних і рольових ігор, моделювання життєвих ситуацій, створення проблемної ситуації. Вирішення певних проблем відбувається переважно в груповій формі. Але не слід плутати інтерактивне навчання з груповими формами роботи, які компенсують всі недоліки фронтальної та індивідуальної роботи. Групова форма роботи передбачає навчання однією людиною групи учнів; всі учні групи працюють над одним завданням разом із наступним контролем результатів.

Інтерактивні технології передбачають організацію кооперативного навчання, коли індивідуальні завдання переростають у групові, кожний член групи вносить унікальний вклад у спільні зусилля, зусилля кожного члена групи потрібні та незамінні для успіху всієї групи. Для роботи за інтерактивними технологіями вчителеві необхідно змінити свої особисті підходи до навчання, а в учнів у такому разі повністю змінюється життя в класі. Тому для роботи за даними технологіями вчителеві необхідна певна підготовка (дидактична, моральна) та учням, як і вчителеві, треба звикнути до них. Свою роботу вчителеві слід починати з простих інтерактивних технологій - робота в парах, малих групах - і переходити до більш складних. Коли у вчителя й учнів з'явиться досвід подібної роботи, то уроки проходитимуть набагато легше, цікавіше, а підготовка до них не забиратиме багато часу.

Інтерактивні технології навчання О.Пометун, Л.Пироженко поділили на чотири групи: парне навчання (робота учня з учителем чи однолітком один на один), фронтальне навчання, навчання у грі, навчання у дискусії).

Кооперативна (групова) навчальна діяльність - це форма (модель) організації навчання у малих групах учнів, об'єднаних спільною навчальною метою. За такої організації навчання вчитель керує роботою кожного учня опосередковано, через завдання, якими він спрямовує діяльність групи. Кооперативне навчання відкриває для учнів можливості співпраці зі своїми ровесниками, дає змогу реалізувати природне прагнення кожної людини до спілкування, сприяє досягненню учнями вищих результатів засвоєння знань і формування вмінь. Така модель легко й ефективно поєднується із традиційними формами та методами навчання і може застосовуватися на різних етапах навчання.

До групового (кооперативного) навчання можна віднести: роботу в парах, ротаційні трійки, "Два - чотири - всі разом", "Карусель", роботу в малих групах, "Акваріум".

Під час роботи в парах можна виконувати так вправи: обговорити завдання, короткий текст; взяті інтерв'ю, визначити ставлення (думку) партнера до того чи іншого питання, твердження і т.д.; зробити критичний аналіз роботи один одного; сформулювати підсумок теми, що вивчається тощо.

До фронтальних технологій інтерактивного навчання відносять такі, що передбачають одночасну спільну роботу всього класу. Це - обговорення проблеми у загальному колі (її застосовують з іншими технологіями): "Мікрофон" (надається змога кожному сказати щось швидко, по черзі, висловити свою думку чи позицію), незакінчені речення (поєднується з вправою "Мікрофон"), "Мозковий штурм" (відома інтерактивна технологія колективного обговорення, широко використовується для прийняття кількох рішень з конкретної проблеми), "Навчаючи - вчуся", "Дерево рішень" та ін.

До технологій навчання у грі відносяться імітації, рольові ігри, драматизація.

Учасники навчального процесу, за ігровою моделлю, перебувають в інших умовах, аніж у традиційному навчанні. Учням надають максимальну свободу інтелектуальної діяльності, що обмежується лише конкретними правилами гри. Учні самі обирають свою роль у грі; висуваючи припущення про ймовірний розвиток подій, створюють проблемну ситуацію, шукають шляхи її вирішення, покладаючи на себе відповідальність за обране рішення. Вчитель в ігровій моделі - інструктор (ознайомлення з правилами гри, консультації під час її проведення), суддя-рефері (коригування і поради стосовно розподілу ролей), тренер (підказки учням з метою прискорення проведення гри), головуючий, ведучий (організатор обговорення).

Як правило, ігрова модель навчання має 4 етапи:

- орієнтація (введення учнів у тему, ознайомлення з правилами гри, загальний огляд її перебігу);

- підготовка до проведення гри (ознайомлення зі сценарієм, визначення ігрових завдань, ролей, орієнтовних шляхів вирішення проблеми);

- основна частина - проведення гри;

-обговорення.

Технології навчання у дискусії - важливий засіб пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання, бо дискусія - широке публічне обговорення спірного питання. Досвід використання дискусії у навчанні дає змогу сформулювати деякі головні організаційно-педагогічні підвалини, які є спільними для будь-яких різновидів дискусії:

- проведення дискусії необхідно починати з висування конкретного дискусійного питання (тобто такого, що не має однозначної відповіді і передбачає різні варіанти розв'язання, зокрема протилежні);

- не слід висувати питання на кшталт: хто правий, а хто помиляється в тому чи іншому питанні;

-у центрі уваги має бути ймовірний перебіг дискусії (Що було б можливим за того чи того збігу обставин? Що могло статися, якби..? Чи були інші можливості, способи, дії?);

- всі висловлювання учнів мають стосуватися теми, що обговорюється;

- вчитель має виправляти помилки і неточності, яких припускаються учні, та спонукати їх робити те саме;

- усі твердження учнів мають супроводжуватись аргументацією, обгрунтуванням, для чого вчитель ставить запитання на зразок: "Які факти свідчать на користь твоєї думки?", "Як ти міркував, щоб дійти такого висновку?";

- дискусія може вирішуватись як консенсусом (прийняттям узгодженого рішення), так і збереженням існуючих розбіжностей між її учасниками.

Вона сприяє розвитку критичного мислення, дає змогу визначити власну позицію, формує навички відстоювання своєї особистої думки, поглиблює знання з даної проблеми. Такі технології досить цікаві для сучасної школи. До них відносять: "Метод ПРЕС", "Обери позицію", "Зміни позицію", "Безперервна шкала думок", "Дискусія", "Дискусія в стилі телевізійного ток-шоу", "Дебати". Так, наприклад, технологію "Метод ПРЕС" можна запропонувати до будь-якої проблеми за умови дотримання чотирьох етапів:

- висловіть свою думку, поясніть, у чому полягає ваша точка зору (починаючи зі слів: я вважаю, що...);

- поясніть причину виникнення цієї думки, тобто на чому грунтуються докази (починаючи зі слів: оскільки...);

- наведіть приклади, додаткові аргументи на підтримку вашої позиції, а також факти, що демонструють ваші докази (...наприклад...);

- узагальніть свою думку (зробіть висновок, починаючи зі слів: Отже, таким чином...) .

Коли учні засвоять етапи ПРЕС методу, його можна використовувати на всіх уроках у початкових класах, оскільки це привчає учня до логічного висловлювання своєї думки.

Інтерактивні технології відіграють важливу роль у сучасній освіті. Їх перевага в тому, що учні засвоюють всі рівні пізнання (знання, розуміння, застосування, оцінка), в класах збільшується кількість учнів, які свідомо засвоюють навчальний матеріал. Учні займають активну позицію в засвоєнні знань, зростає їхній інтерес в отриманні знань. Значно підвищується особистісна роль вчителя - він виступає як лідер, організатор. Але треба зазначити, що проектування і проведення уроку за інтерактивними технологіями потребують, перш за все, компетентності в цих технологіях учителя, його вміння переглянути і перебудувати свою роботу з учнями. Аналогічно за певних умов проводяться й інші інтерактивні вправи.

23.Примірне ПОЛОЖЕННЯ

про майстер-клас

1. Загальні положення

1.1. Майстер-клас є однією з ефективних форм групової науково-методичної роботи в системі підвищення кваліфікації педагогічних працівників

1.2. Майстер-клас створюється за наявності в педагогічному колективі одного або кількох педагогів-майстрів, носіїв перспективного педагогічного досвіду, які володіють інноваційним досвідом роботи, індивідуальним стилем педагогічної діяльності, досягли високих результатів в навчанні, розвитку, вихованні гуртківців.

1.3. Педагог-майстер здійснює навчальну, методичну і транслюючу функції з метою підвищення професійного рівня слухачів.

1.4. Майстер-клас формується у складі 5 – 7 осіб з педагогів – слухачів, які виявили інтерес і бажання ознайомитися з досвідом педагога-майстра.

Мета, завдання діяльності майстер-класу

1.5. Метою майстер-класу є передача перспективного педагогічного досвіду , ознайомлення з інноваційними продуктами, отриманими в результаті творчої, експериментальної діяльності педагога-майстра.

1.6. Основними завданнями майстер-класу є:

· розвиток професійної компетентності педагогічних працівників, створення мотивації і умов для професійного вдосконалення;

· поширення перспективного педагогічного досвіду;

· упровадження нових технологій навчання і виховання в практичну діяльність;

· ознайомлення педагогічних працівників з положеннями педагогічної концепції педагога-майстра, формування в них умінь та навичок їх практичного застосування;

· розвиток мотивації до опанування авторською технологією;

· обговорення актуальних публікацій, зміст яких відповідає досвіду педагога-майстра.

2. Зміст діяльності майстер-класу

2.1. Представлення педагогом-майстром власної системи роботи або окремих її елементів.

2.2. Основними формами методичної роботи в майстер-класі є:

· семінари-практикуми;

· семінари-тренінги;

· творчі звіти;

· організація індивідуальної педагогічної виставки;

· прямий коментований показ у дії методів і прийомів роботи через відкриті заняття, відео фрагменти навчальних занять, заняття імпровізації, виховні та масові заходи;

· відвідування керівником майстер-класу занять у педагогів з метою ознайомлення з рівнем їх роботи та надання їм допомоги із застосування набутого під час навчання в майстер-класі досвіду;

· вивчення літератури з проблеми;

· консультування;

· стажування; презентація творчих доробків.

2.3. Прогнозування діяльності педагогів-послідовників по використанню представленого педагогічного досвіду.

3. Організація діяльності майстер-класу

3.1. Робота майстер-класу планується довільно. Майстер-клас може мати разовий характер, може повторюватися чи мати серійний характер.

3.2. Керівник майстер-класу (педагог-майстер):

· скликає і координує роботу майстер-класу;

· готує і проводить засідання майстер-класу.

3.3. Форма організації майстер-класу може бути стаціонарною та виїзною.

24. ОРІЄНТОВНІ ТЕМИ ДЛЯ САМООСВІТИ ПРАЦІВНИКІВ

ПОЗАШКІЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

Питання психології

1. Зміст і мета навчальної діяльності в сучасній системі позашкільної освіти.

2. Психологічні умови, що забезпечують ефективне застосування індуктивно-дедуктивних методів навчання.

3. Розвиток учня у системі позашкільного навчання: психофізіологічний аспект.

4. Молодший школяр як суб'єкт навчальної діяльності.

5. Підліток як суб'єкт навчальної діяльності.

6. Старшокласник як суб'єкт навчальної діяльності.

7. Способи визначення та врахування в навчально-виховній діяльності темпераменту учнів.

8. Мета і форми співпраці педагога з шкільним психологом.

9. Мотивація, як ключовий фактор засвоєння навчальної інформації .

10. Загальні правила оптимізації навчального процесу.

11. Основні компоненти педагогічної діяльності.

12. Особистісні якості педагога, що сприяють успішній педагогічній діяльності.

13. Особливості педагогічної діяльності молодого педагога.

14. Труднощі в педагогічної діяльності і способи їх подолання.

15. Психологічний підхід до організації особисто-центрованої освіти.

16. Врахування індивідуальних психологічних особливостей учнів при організації навчально-виховного процесу.

17. Забезпечення психологічного комфорту учасників навчально-виховного процесу.

18. Технологізація педагогічної діяльності.

19. Творчість вчителя як умова збереження психічного здоров'я.

20. Виховний потенціал доцільно організованого навчання.

21. Формування адекватної самооцінки учня в процесі навчальної діяльності.

22. Формування вольових рис особистості в навчальній діяльності.

23. Розвиток "Я - концепції"" учня в навчальній діяльності.

24. Способи визначення темпераменту (Типи темпераменту та види типової поведінки)

25. Врахування особливостей темпераменту учнів в навчально-виховній діяльності.

25. Поняття характеру і його відображення в навчальній діяльності.

26. Фактори, що впливають на формування характеру в учнів.

28. Визначення акцентуацій підлітків і врахування їх в навчально-виховному процесі.

29. Аналіз елементів індивідуального педагогічного досвіду - розвиток навичок рефлексії.

30. Створення мотивації успіху в учнів.

31. Врахування індивідуальних якостей учнів в навчальній діяльності.

32. Забезпечення підтримки навчальної діяльності з боку батьків.

33. Аналіз елементів власного педагогічного досвіду.

34. Уніфікація методів навчальної діяльності, як основа для створення авторської педагогічної технології.

35. Виділення суттєвих елементів педагогічного досвіду та їх психологічне обґрунтування.

36. Творчість, як засіб збереження психічного здоров'я вчителя і учнів.

Національне виховання учнів у гуртках технічного напряму.

37. Вільний розвиток особистості та формування її соціально-громадянського досвіду засобами позашкільної освіти.

38.Виховання патріотичних почуттів учнів засобами ...

39.Формування, збереження і зміцнення здоров'я учнів як обов'язковий компонент
системи національної освіти.

Організація процесу навчання

40. Діалогічна взаємодія у навчально-виховному процесі.

41. Організація соціально-комунікативної діяльності учнів

42. Удосконалення занять гуртка як засіб розвитку творчої особистості учня.

43.Умови розвитку технічних здібностей вихованців під час занять у гуртках науково-технічного напряму.

44.Формування загальнолюдських моральних норм через залучення учнів до масових заходів.

45.Формування патріотичних почуттів учнів через залучення учнів до масових заходів.

46. Розвиток пізнавальної активності учнів через ігрові форми діяльності у гуртках ПМТ.

47.Формування вмінь самостійної роботи учнів .

48.Упровадження нових інформаційних технологій у процес занять у гуртках науково-технічного напряму.

49.Відродження народних традицій, культури у гуртках декоративно-ужиткового та образотворчого мистецтва та під час масових заходів.

50. Організація групової та індивідуальної форм навчання як передумова ефективності навчально-виховного процесу.

51. Розвиток творчих здібностей учнів як умова формування особистості учнів.

52. Забезпечення єдності навчання, виховання і розвитку учнів під час занять у гуртках, групах чи інших творчих об'єднаннях.

53. Здійснення трудового виховання та профорієнтаційної роботи під час занять у гуртках....

54. Реалізація завдань естетичного виховання у гуртках художньо-естетичного виховання у гуртках художньо-естетичного напряму.

55. Практична спрямованість занять гуртка авіамоделювання.

56.Здійснення індивідуального підходу до учнів у гуртках....

57.Створення системи пошуку, розвитку і підтримки юних талантів і обдарувань у позашкільній освіті.

58. Залучення учнів до технічної творчості - один із шляхів задоволення їх особистісних потреб.

59. Залучення учнів до технічної творчості - один із шляхів стимулювання прагнення розвинути індивідуальні здібності.

60. Залучення учнів до технічної творчості - один із шляхів розширення обсягу знань.

61. Залучення учнів до технічної творчості - один із шляхів вирішення особистісних проблем, спілкування з однолітками.

62. Залучення учнів до технічної творчості - один із шляхів допрофесійної підготовки, формування основних компетенцій, яких вимагає від своїх громадян сучасне суспільство.

63. Залучення учнів до технічної творчості - один із шляхів змістовної організації вільного часу,

66. Формування початкових технічних та технологічних умінь та навичок у роботі гуртків технічного напряму.

67.Розвиток конструкторських здібностей, досвіду власної творчої діяльності у роботі гуртків науково-технічного профілю.

68. Формування навичок інформаційної культури учнів у гуртках комп'ютерних технологій.

69. Розвиток творчої ініціативи, стійкого інтересу до технічних професій засобами позашкільної освіти.

70. Розвиток спілкування з однолітками, формування доброзичливості, товариських відносин у процесі колективної роботи підлітків у гуртках технічної творчості.

71. Створення умов для творчої самореалізації та духовного самовдосконалення, прояву кращих якостей особистості учнів у процесі позашкільної освіти.

72. Реалізація завдань загального розвитку особистості засобами позашкільної освіти.

73. Вплив змісту позашкільної освіти на процес теоретичного та практичного оволодіння основами творчої діяльності учнів. •

74. Роль позашкільної освіти у створенні умов для розвитку творчих здібностей учнів.

75. Психолого-педагогічні умови розвитку художньої (естетичної) діяльності учнів.

Психолого-педагогічні умови розвитку здібностей учнів.

76. Психолого-педагогічні умови розвитку технічної творчості учнів.

77. Психолого-педагогічні умови професійної орієнтації учнів.

78. Розвиток ціннісних орієнтирів особистості на основі гуманістичного підходу у вихованні.

79.Спільна робота школи та позашкільних закладів у забезпеченні цілісного підходу до розвитку особистості.

80. Реалізація принципів загальнолюдської моралі у навчально-виховній роботі позашкільного закладу.

81. Система роботи педагога позашкільного закладу з попередження шкідливих звичок учнів.

82. Система роботи педагога позашкільного закладу по пропаганді здорового способу життя.

83. Психолого-педагогічні умови вивчення індивідуальних особливостей учнів.

84. Формування правосвідомості учнів у процесі позашкільної освіти та виховання.

85. Розвиток мотивації до праці, працьовитості як високої моральної цінності.

86. Організація роботи педагогічного колективу позашкільного закладу з батьками та громадськістю.

87. Система роботи педагогічного колективу позашкільного закладу по попередженню правопорушень серед неповнолітніх.

88. Соціально-психологічні проблеми взаємодії педагогів позашкільних закладів та вихованців у навчально-виховному процесі.

89. Шляхи реалізації концепції громадянського виховання у позашкільних закладах.

90. Виховання в учнів бережливого ставлення до…

91. Формування в учнів якостей особистості, необхідних для трудової діяльності.

92. Реалізація гуманістичних цінностей у навчально-виховному процесі.

93. Роль педагогічної етики в особистісно орієнтованому вихованні.

94. Виховання моральності особистості як найважливішої складової громадянської освіти та виховання.

Методика занять гуртків

95. Здійснення структурно-методичного аналізу навчальної теми - один із шляхів удосконалення професійної майстерності педагогів позашкільного закладу.

96. Моделювання різних форм навчально-виховного процесу позашкільного закладу - шлях до технологізації процесу.

97. Моделювання занять гуртків ______________ напряму.

98. Моделювання різних видів діяльності учнів з реалізації кінцевої мети роботи гуртка ____________

99. Моделювання різних видів діяльності учнів з реалізації кінцевої мети роботи гуртка _____________

100. Моделювання різних видів діяльності учнів з реалізації кінцевої мети роботи гуртка _____________

101. Моделювання різних видів діяльності учнів з реалізації кінцевої мети роботи гуртка

Розділ I.Організація і проведення занять в позашкільному закладі

Модель організації роботи гуртка

12. Самоаналіз виконання навчальної програми і плану роботи гуртка. Самоаналіз роботи гуртка за навчальний рік.

Методичні рекомендації по плануванню роботи гуртка

Підготовка заняття—це розробка комплексу заходів та вибір такої схеми організації навчально-виховного процесу, яка в даних конкретних умовах забезпечить прогнозований кінцевий результат.

Підготовча робота полягає в «пристосуванні» освітньої інформації до можливостей групи, оцінки та вибору такої схеми організації пізнавальної праці і колективної співпраці, яка дасть максимальний ефект.

Безумовно, потрібно підкреслити той факт, що керівник гуртка добре знає та володіє фактичним матеріалом, вільно орієнтується у своєму навчальному предметі.

В основі підготовчої роботи — алгоритм підготовки заняття, послідовне виконання кроків якого гарантує урахування усіх важливих факторів та обставин, від яких залежить ефективність майбутнього заняття. Алгоритм включає у себе діагностику, прогнозування і планування.

Діагностика являє собою уточнення можливостей вихованців, мотивів їх діяльності та поведінки, інтересів та здібностей, характеру навчального матеріалу, його особливостей та практичної значущості, структури заняття. В результаті педагог отримує діагностичну карту заняття, де наочно видно фактори, що визначають його ефективність.

Прогнозування спрямовано на оцінку різних варіантів проведення майбутнього заняття та вибір із них оптимального. Обсяг знань (умінь), формування яких складає мета заняття, приймається за 100%. Звичайно, занижує цей відсоток вплив факторів, що перешкоджають. Від ідеального результату віднімається величина втрат та одержується реальний показник ефективності заняття.

У випадку, якщо педагога не задовольняє показник, він вимушений шукати більш досконалу схему організації, маніпулюючи тими факторами, на які він може впливати. Якщо показник задовольняє, педагог починає завершальний етап підготовки заняття — планування (проектування). На цьому етапі створюється своєрідна «програма управління» пізнавальною діяльністю вихованців. Програма управління — це короткий і конкретний документ, в якому педагог фіксує важливі для нього моменти управління процесом: як почати заняття, кого й коли спитати чи задіяти, на якому етапі окреслювати проблему, як перейти до наступного етапу заняття, за якою схемою побудувати процес у випадку виникнення заздалегідь передбачених перешкод, труднощів тощо.

«Програма управління» відрізняється від традиційного плану заняття (уроку) чітким, конкретним визначенням управляючого впливу та може відображатись як у плані заняття, так і додаватися до нього.

Педагогам, які тільки починають свою педагогічну

діяльність, для полегшення роботи варто писати докладні, відповідно оформлені плани-конспекти занять. Ця вимога продиктована практикою: ще нікому не вдавалося стати майстром, не обміркувавши в деталях організацію заняття. А вже тоді, як більшість структур стають звичними, можна переходити до скорочених записів, поступово скорочуючи обсяг плану, перетворюючи його в конкретну програму дій.

Послідовність написання та розділи плану:

І. ВСТУП. ( мета та основні завдання гуртка на наступний рік)

Мета і завдання гуртка випливають з проблеми над якою працює БДЮТ.

Конкретні завдання гуртка визначаються з глибокого аналізу роботи за минулий рік з урахуванням рівня підготовки гуртківців, можливостей керівника гуртка.

ІІ. ОРГАНІЗАЦІЙНА І НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНА РОБОТА ( матеріальне забезпечення, оформлення, організаційні питання, виховні заходи в гуртку).

1. Комплектування гуртка.

2. Організація роботи дитячого колективу, вибори дитячого самоврядування.

3. Систематичне вивчення запитів, нахилів і здібностей гуртківців шляхом спостережень, індивідуальних бесід, анкетування, тестування, тощо.

4. Забезпечення індивідуального підходу до вивчення особистості і виховання кожного гуртківця.

5. Робота по попередженню правопорушень і злочинності серед дітей і підлітків.

6. Заходи під час канікул.

ІІІ. ІНФОРМАЦІЙНО – МЕТОДИЧНА РОБОТА.

Участь керівника гуртка в проведенні МО, семінарів, ШВМ, консультацій для керівників шкільних гуртків відповідних профілів. Проведення відкритих занять. Розробка методичних рекомендацій, написання статей на допомогу керівникам шкільних гуртків у газети та журнали. Самоосвіта

керівника гуртка.

ІV.МАСОВА РОБОТА ГУРТКА.
Участь гуртківців у конкурсах, змаганнях, виставках, олімпіадах, фестивалях, концертах, презентаціях гуртків.

V. РОБОТА З БАТЬКАМИ.

Вказати форми цієї роботи.

Залучення батьків до проведення занять з гуртківцями.

Форма плану роботи гуртка:

№з/п	Зміст роботи	Календарні строки виконання	Залучені до виконання (батьки, діти, спонсори)	Відмітка про виконання

2007 – 2012 рр. колектив Чернівецького БДЮТ працює над реалізацією науково-педагогічної проблеми «Розвиток життєвої компетентності гуртківців та підготовка їх до успіху в умовах сучасного позашкільного закладу». Саме тому головною метою діяльності керівника гуртка є створення умов для саморозвитку, самоствердження особистості дитини, підтримка і стимулювання її до активної життєвої позиції в майбутньому, тобто формування у вихованців життєвих компетенцій.

Для реалізації цих завдань рекомендується в навчальній діяльності використовувати як шкільні (чіткі) типи занять та їх форми, так і нетрадиційні. Розгляньмо їх детальніше в порівнянні. Кожне заняття має свою структуру. Тип заняття визначається наявністю та послідовністю структурних частин. Наприклад, комбіноване заняття має класичну структуру з 4-х складових:

· підготовка до освоєння нових знань;

· засвоєння нових знань та умінь;

· закріплення та систематизація;

· застосування на практиці.

У позашкіллі зручніше використовувати класифікацію, що створена на основі типів занять, виділених Івановим С.В. за характером пізнавальної діяльності та логічним змістом роботи:

§ вступне заняття;

§ заняття первинного ознайомлення з матеріалом;

§ вивчення та засвоєння нових знань, умінь;

§ застосування отриманих знань на практиці;

§ заняття з формування навичок;

§ заняття із закріплення, повторення та узагальнення;

§ контрольне;

§ змішане (комбіноване).

В рамках стандартного заняття можна використовувати різні фрагменти нетрадиційних занять, а саме:

ü заняття, які проводять самі гуртківці;

ü естафета;

ü вікторина;

ü рольова гра (заняття-ділова гра);

ü диспут (заняття-діалог);

ü подорож;

ü інтерв’ю;

ü пре-конференція;

ü заняття-гра, що є імпровізацією популярних

телепередач ( КВК. « Поле чудес», «Що, де, коли?»);

ü аукціон;

ü заняття-взаємного навчання;

ü інтегроване заняття (науково-дослідницьке);

ü конкурс;

ü фантазія;

ü казка;

ü театралізоване заняття.

Керівник гуртка, проводячи заняття будь-якого типу, завжди повинен усвідомлювати головні дидактичні завдання: чи то засвоєння нових завдань, чи формування вмінь і навичок, чи узагальнення і систематизація, або ж перевірка і корекція навчальних досягнень гуртківців. Відповідно до цього і підбирати методи навчання. Вибір методів роботи цілком залежить від особистого бачення педагогом задач педагогічного процесу та шляхів досягнення мети, з чого, власне, й складається сутність вибору педагогічної технології. Серед основних методів можна виокремити слідуючі: практичні, словесні, наочні. Педагоги-психологи І.Я. Лернер і М.Н.Скапсін пропонують класифікацію методів за типом (характером) пізнавальної діяльності. А саме:

ü пояснювально-ілюстративний (інформаційно

рецептивний);

ü проблемного викладення;

ü частково пошуковий (евристичний);

ü дослідницький.

Ця класифікація набула широкого розповсюдження. Однак при виборі методів необхідно пам'ятати: «чистих» методів не існує. У процесі навчальної діяльності водночас поєднується декілька методів. Академік Ю.К. Бабанський казав, що використаний той чи інший метод, лише домінує на певному етапі роботи. Він же запропонував іншу класифікацію:

1. методи організації та втілення навчально-пізнавальної

діяльності;

2. методи стимуляції та мотивації навчально-пізнавальної

діяльності;

3. методи контролю та самоконтролю за ефективністю

навчально-пізнавальної діяльності.
Крім того слід виокремити і методи особистісно орієнтованого навчання:

- інтерактивні методи ( робота в парах, змінювальні трійки, два-чотири-всі разом, карусель, робота в малих групах, мікрофон, «акваріум», «мозковий штурм»);

- розуміння інформації, аналіз, синтез, оцінка, застосування на практиці;

- методи самостійного дослідження;

- методи вибору, варіативність;

- методи порівняння із самим собою;

- самооцінка, відкритість, пошук помилок;

- створення ситуації успіху.

При плануванні виховних заходів потрібно застосовувати такі, які були б направлені на усвідомлення гуртківцями системи пріоритетів життєвих цінностей, культивували б гуманістично спрямовані ціннісні орієнтації.

Орієнтовно це можуть бути такі заходи:

- година спілкування («Цінності та пріоритети життя», «Формула життєвого успіху», «Життєві перспективи», «Я і світ», «У чому суть сучасного міщанства», «Я у

майбутньому»);

- моральна хвилинка: «Толерантність», «Культура поведінки», «Суд над байдужістю», «Душі людської доброта»;

- хвилинка-застереження : «Увага: наркоманія!», «Прояви турботу і обачливість», «Твоє життя – твій вибір», «Бережи здоров»я змолоду», «Пагубні звички»;

- вечір відповідей і запитань;

- скарбничка власних досягнень;

- вечір спогадів;

- година мрії;

- конкурс на кращу пропозицію;

- вечір розгаданих і нерозгаданих таємниць;

- аукціон народної мудрості;

- хвилинка ерудита;

- конкурс прислів’їв та приказок;

- подорож сторінками преси;

- складання тематичних кросвордів;

- скринька цікавинок;

- фестиваль здорового способу життя;

- ярмарок творчих ідей;

- малюємо казку, музику, свій настрій;

- естафета веселої (творчої) думки;

- творчі зустрічі з цікавими людьми;

- гра-подорож « Сторінками нашого життя»;

- рольова гра « Як я діятиму у такій ситуації…»;

- диспути «Чудове слово – доброзичливість», «Для чого

людині скромність»; «Душі людської доброта»; «ЇЇ величність – природа»; «Друг – це означає друге 2Я»»;

- родинні свята;

- виставки «Світ захоплень моєї сім»ї»; «Усі іграшки -в гості до нас»; «Пасхальна радість – серце тішить»; «Веселі клаптики»;

- конкурс малюнків «Зимові візерунки Морозенка»;

- презентація вихованців «Розкажу тобі про себе»;

- фабрика талантів «Таланти серед нас».

При плануванні роботи слід пам’ятати і про знаменні та пам’ятні дати.

Ведення журналу планування та обліку роботи.

Основні вимоги до ведення журналу планування та обліку роботи гуртка.

· Журнал планування та обліку роботи є державним обліковим фінансовим документом, обов’язковим для ведення кожним керівником гуртка.

· Журнал заводиться для кожної групи гуртка окремо на весь навчальний рік.

· Журнал ведеться керівником гуртка. Він несе особисту відповідальність за стан його ведення.

· Усі записи в журналі ведуться чисто, охайно та регулярно кульковою ручкою синього або чорного кольору. Не допускаються виправлення, закреслення, використання коректора.

· Розділ «План роботи» заповнюється на початку навчального року або на початку кожного семестру.

· У розділі «Загальні відомості про вихованців2 зазначається № з\п, прізвище, ім’я, по батькові дитини, дані про батьків, домашня адреса, телефон. Можуть зазначатися й інші дані за рішенням адміністрації.

· Розділ «Проведення занять з техніки безпеки» заповнюється в обов’язковому порядку. Керівник гуртка систематично проводить з вихованцями інструктаж з техніки безпеки. Всіх, хто пройшов його, відмічає у журналі й записує короткий зміст занять.

· У розділі «Облік відвідування» застосовуються наступні умовні позначки: «н» - був відсутній з неповажної причини; « хв» - був відсутній через хворобу; « п» - був відсутній з поважної причини. Проти прізвища учня, який вибув, пишеться – «вибув».

· У розділі «Облік роботи гуртка» вказується № заняття, дата проведення, тема заняття (зміст роботи на занятті), кількість годин ( відповідно до календарно-тематичного плану), підпис керівника гуртка.

· Кількість записаних годин має відповідати погодинному педагогічному навантаженню.

· Усі зміни в розкладі можливі тільки за узгодженням із директором чи заступником директора закладу освіти.

· Для обліку роботи гуртка в журналі на кожний місяць відводиться окрема сторінка, де вказано склад гуртка, прізвище, ім’я гуртківця (повністю), зміст заняття, дата, кількість годин роботи гуртка згідно з розкладом.

· Облік робочого часу в дні відсутності дітей ( наприклад, під час карантину, днів здоров’я, туристичних поїздок тощо на підставі наказів відділів освіти, директора) керівник гуртка може вести в розділі «Методична і практична робота»,вказуючи дату, зміст діяльності (види робіт), кількість годин, підпис. У графі «Зміст діяльності» можуть бути записані наступні види робіт: виготовлення методичних посібників, пристроїв, наочного приладдя, ремонт приладів, інструментів, написання розробок, сценаріїв масових заходів тощо.

· Облік індивідуальних занять (найчастіше в групах основного рівня) може вестися керівником гуртка на окремій сторінці. Кількість годин, відведена на індивідуальні заняття, повинна збігатися з навчально-тематичним планом.

· На окремій сторінці може вестись облік зайнятості гуртка

в підготовці і проведенні районних, всеукраїнських заходів (виставки, концерти, конкурси, творчі звіти, змагання тощо).

Директор (заступник директора), методист систематично контролюють правильність ведення журналу. Журнал обліку роботи гуртка перевіряється не менше 5 разів на рік: на початку навчального року, перед осінніми канікулами, наприкінці І семестру, перед весняними канікулами, наприкінці навчального року. На сторінці «Зауваження та пропозиції щодо ведення журналу» директор, методист роблять запис про результати перевірки журналу, обліку роботи гуртка: дата перевірки, зауваження, терміни усунення, підпис.

Таблиця. Вимоги до сучасного заняття

Основні вимоги до організації та проведення гурткового заняття

Підготовка до заняття

- за 10 хвилин до початку заняття перевірити

приміщення, перевірити наявність інструментів, матеріалів;

- продумати хід заняття, підготовити конспект

- зустріти гуртківців, організувати їх роботу

План-схема гурткового заняття

Тема заняття.

Мета заняття (навчальна, розвивальна, виховна).

Завдання заняття.

Методи: словесні(розповідь, бесіда, пояснення, лекція, інструктаж тощо); наочні (демонстрація предметів, явищ, посібників тощо); практичні (практична робота, навчальні вправи, ігрові вправи, лабораторні досліди, екскурсія, похід тощо).

Рівні повідомлення навчального матеріалу (необов'язково):

інформаційний (навчальний матеріал подається у вигляді готової інформації – (розповідь, демонстрування, пояснення);

інформаційно-операційний (водночас з інформаційним способом відтворення навчального матеріалу розгорнуто пояснюється функціонування об'єкта вивчення та способи оперування ним);

проблемний (визначається проблема і намічається шлях її розв'язання, наприклад, розгортання низки логічних міркувань і доведень).

Методи виховання (необов'язково): переконання; емоційний вплив; стимулювання.

Тип заняття: (засвоєння нових знань, умінь та навичок; формування практичних умінь та навичок; застосування вмінь та навичок; узагальнення; комбінований).

Форма заняття: індивідуальне, групове, фронтальне.

Обладнання: таблиці, плакати, саморобні посібники, схеми,

моделі, ТЗН, роздатковий матеріал, демонстраційний матеріал,

діаграми, література тощо.

Хід заняття (його структура)

(залежить від типу заняття, інших параметрів)

Організаційний момент

- перевірити кількість гуртківців, записати в журнал відсутніх, призначити чергових;

- провести короткий інструктаж по техніці безпеки /при роботі на станках, на приладах під напругою, з інструментами/

Вступна частина

- повідомлення теми та мети заняття, очікуваних результатів;

актуалізація опорних знань;

- мотивація навчальної діяльності гуртківців

Основна частина

- викласти в доступній формі теоретичний матеріал заняття;

- оволодіння новими теоретичними знаннями, ознайомлення з термінами, способами практичних дій;

- залучення учнів до самостійного осмислення нового матеріалу, самостійна робота учнів /основний час заняття/;

- підведення гуртківців до узагальнень, висновків;

- через кожні 30-45 хвилин проводити фізкультхвилинки.

Заключна частина

- обґрунтування гуртківцями можливості використання отриманих знань, умінь, навичок;

- загальний підсумок заняття із зазначенням його позитивних та негативних моментів;

- повідомлення завдань на наступне заняття; рекомендована література;

- прибирання робочих місць і приміщення.

Після закінчення заняття

- керівник гуртка вносить в план-конспект свої зауваження, пропозиції, спостереження

- керівник гуртка зобов’язаний вимкнути електроприлади,

станки, освітлення, перевірити крани, закрити кімнату.

Відкрите заняття творчого об’єднання

Відкрите заняття у творчому об'єднанні позашкільного закладу може проводитись як з ініціативи педагога, так і з ініціативи адміністрації закладу або вищих організацій, наприклад при проведенні атестації педагога, перевірці закладу, з метою вивчення і розпорядження передового досвіду і т.п.

На відкрите заняття можуть бути запрошені педагоги закладу, представники адміністрації, працівники інших закладів, члени різноманітних комісій, а також батьки, представники громадськості, науки та ін.

Заняття може мати різні цілі. Сам педагог може організувати відкрите заняття для батьків або адміністрації закладу для демонстрації досягнутих результатів навчання, успіхів вихованців. Відкрите заняття для колег може сприяти аналізу використаних педагогом нетрадиційних форм навчання, нових педагогічних технологій. Педагог може наполягати на проведенні відкритого заняття й у випадку непогодження з оцінкою його діяльності адміністрацією або перевіряючими організаціями (в такому випадку доцільно запросити на відкрите заняття незалежних експертів-спеціалістів з профілю діяльності).

Адміністрація закладу може планувати проведення відкритих занять з

метою:

¶ аналізу діяльності одного або всіх педагогів закладу;

¶ знайомства педагогів (зокрема молодих спеціалістів) з

досвідом роботи їх колег;

¶ виявлення причин низької результативності діяльності

об"єднання і в подальшому надання педагогу необхідної допомоги з удосконалення його роботи;

¶ проведення в закладі конкурсу професійної

майстерності;

¶ визначення рівня кваліфікації педагогів та ін.

Якою б не була мета проведення заняття, методисту,згідно з

його посадовими обов"язками необхідно бути присутньому на ньому, взяти участь в обговоренні і провести докладний комплексний аналіз. Суть аналізу:

¤ визначення рівня роботи керівника гуртка;

¤ змісту і форм своєї подальшої взаємодії з ним;

¤ вироблення індивідуальних методичних рекомендацій з удосконалення діяльності даного гуртка.

Аналіз проведення відкритого гурткового заняття може включати в себе наступні етапи:

1. Попередня робота з програмою діяльності гуртка.

2. Знайомство з планом проведення відкритого заняття.

3. Присутність на занятті і попередня оцінка його.

4. Знайомство з думками спеціалістів, присутніх на занятті.

5. Порівняльний аналіз плану і заняття.

6. Бесіди з вихованцями, батьками, присутніми на занятті.

7. Співбесіда з педагогом за результатами заняття.

8. Скласти аналітичну довідку з висновками і рекомендаціями за результатами проведення заняття.

9. Ознайомлення керівника гуртка з аналітичною довідкою, вироблення плану спільних дій за результатами проведення відкритого заняття.

Розглянемо детальніше зміст роботи на кожному етапі.

Знайомство з програмою діяльності гуртка необхідно для визначення місця даного заняття в навчальному процесі, а також рівня підготовленості вихованців на момент його проведення.

План проведення відкритого заняття повинен мати наступні розділи:

1. Тема відкритого заняття.

2. Дату і місце проведення заняття.

3. Учасники відкритого заняття (вік вихованців, рік навчання).

4. Мету і завдання проведення заняття.

Як правило, визначається не більше 1-2 цілей заняття. Вони повинні бути досить конкретні і досяжні за одне заняття. Однією з традиційних помилок керівників при формуванні мети заняття стає їх абстрактність або зайва масштабність: наприклад, не може бути за одне заняття досягнута мета виховання у дітей любові до предмета, до природи, до мистецтва і т.п. або формування комплексу знань, умінь та навичок.

Задачі повинні розкривати мету, конкретизувати її, визначати зміст основних етапів заняття. Добре, якщо педагогу вдасться поставити операційні задачі для кожного з етапів.

5. Хід заняття.

В цьому розділі визначаються основні етапи заняття, їх послідовність від вступного, до заключного, час, який виділяється на кожний з етапів, зміст кожного етапу, форми роботи педагога і дітей.

6. Необхідне оснащення заняття.

План проведення заняття повинен бути таким, щоб при знайомстві з ним можна було отримати досить повне уявлення про заняття, яке має відбутись, і щоб він був необхідною підмогою для самого керівника гуртка.

Під час проведення заняття методисту необхідно проаналізувати відповідність змісту даного заняття, плану; послідовність дій керівника гуртка; різноманітність і доцільність використаних форм навчання; рівень зацікавленості вихованців в засвоєнні навчального матеріалу, їх підготовленості й активності; форми вивчення та закріплення матеріалу, які використовувалися педагогом; міру контакту педагога з вихованцями; настрою їх на продуктивну роботу, підтримання необхідного рівня уваги і зняття напруги ( яка частіше всього виникає в присутності сторонніх людей, здійснення індивідуального і диференційованого підходу до навчання, завершеність заняття.

Знайомство з думкою спеціалістів, які були присутні на занятті, дає методисту можливість виявити актуальність і змістовність заняття, доцільність і ефективність використаних технологій.

Порівняльний аналіз плану і заняття, уміння керівника гуртка планувати свою роботу і використовувати імпровізацію.

Співбесіда з педагогом за результатами проведення заняття, а також бесіди з вихованцями та батьками допоможуть методисту зняти ряд запитань і зауважень, які виникли , виявити причини недоліків, а також оцінити рівень і адекватність самооцінки педагога і вихованців.

Аналітична довідка повинна включати в себе основні висновки за результатами заняття, зроблені методистом (як позитивні, так і негативні), обгрунтування цих висновків, умови, які сприяли досягненню позитивних результатів, причини виявлених недоліків і можливі варіанти подальшої взаємодії методиста і педагога.

Самоаналіз заняття

1. Тема і тип заняття, його зв'язок із попередніми.

2. Які головні завдання заняття? Якою мірою вони виконані?

3. Чи раціонально використано час заняття?

4. Чи доцільно обрано форми і методи навчання?

5. Які нові форми та методи навчання використано на занятті?

6. Як здійснювався контакт із групою, окремими вихованцями?

7. Ефективність організації самостійної роботи учнів.

8. Чи забезпечено цілеспрямованість, оптимальну розумову діяльність вихованців?

9. Чи дотримано правила педагогічного такту, етики, норм взаємин керівника гуртка та вихованця.

10. Найбільш ефективні елементи, етапи, форми, методи роботи.

11. Чи досягнуто прогнозованого результату заняття?

12. Що із запланованого не вдалося? Чому?

13. Чи зацікавило заняття вихованців?

14. Як працювали над подоланням недоліків?

15. Яка допомога необхідна?

План самоаналізу діяльності керівника гуртка з питань підготовки і проведення виховного заходу

1. Педагогічне обґрунтування виховного заходу. Доцільність його проведення. Участь гуртківців у виборі форми проведення заходу.

2. Місце виховного заходу в системі навчально-виховної роботи гуртка. Його зв»язок з навчальним матеріалом, з іншою діяльністю виховного характеру.

3. Мета заходу, її досягнення.

4. Характеристика гуртківців, охоплення їх активною діяльністю при складанні плану, підготовці та проведення заходу.

5. Оцінювання керівником гуртка результативності, пізнавальної та виховної цінності заходу.

6. Оцінювання керівником гуртка психологічного стану учнів під час підготовки і проведення заходу.

7. Позитивні сторони та недоліки заходу.

8. Висновки керівника гуртка.

Критерії оцінювання індивідуальної виховної роботи керівника гуртка з гуртківцями

1. Уміння поставити найближчі педагогічні цілі і визначити перспективи в роботі з кожним гуртківцем.

2. Створення атмосфери доброзичливості, взаємодопомоги.

3. Урахування й використання виховної ролі сім»ї у формуванні особистості гуртківця.

4. Вміння вести психолого-педагогічні спостереження і використовувати інформацію про особисті якості гуртківців.

5. Організація спільної діяльності для виконання колективних творчих справ.

6. Щире ставлення до гуртківців, об»активне оцінювання вчинків дітей.

7. Оцінювання навчальної діяльності і поведінки гуртківців.

Показники якості занять гуртка

1.Готовність приміщення. Наявність необхідного обладнання, наочних посібників, сучасних технологічних засобів для організації навчального процесу, його практичної частини.

2. Своєчасність початку занять, дотримання вимог до зовнішнього вигляду гуртківців, забезпечення роботи органів учнівського самоврядування.

3. Зовнішній вигляд керівника гуртка, тон у звертанні, дотримання норм літературної мови, ступінь емоційності.

4. Визначення мети кожного заняття, доведення її до дітей, запровадження мобілізуючого початку занять.

5. Відповідність теми занять, його змісту, зв'язок з попередньою темою, наступність.

6. Виховна спрямованість, використання методів

виховного впливу.

7. Активність гуртківців у процесі занять, використання інтерактивних технологій. Допитливість, пройденого матеріалу. Наявність між предметних зв’язків.

8. Закріплення здобутих знань, вміння та навички у відповідності до профілю гуртка. Повторення пройденого матеріалу. Наявність між предметних зв’язків.

9. Раціональне використання часу на кожному занятті.

10. Наявність у вихованців навичок самостійної роботи з довідковим матеріалом, літературою, матеріалами Інтернету.

11. Наукова достовірність матеріалу, використання сучасних досягнень педагогічної науки, сучасних технологій та методів навчання і виховання, передового педагогічного досвіду.

12. Додержання правил техніки безпеки.

Розділ II. Розвиток компетенції керівника гуртка

Посадові обов’язки керівника гуртка

Керівник гуртка виконує такі посадові обов’язки:

- Комплектує склад учнів гуртка, студії, клубного чи іншого дитячого об»єднання і вживає заходів щодо його збереження протягом строку навчання

- Здійснює додаткову освіту учнів

- Забезпечує педагогічно обґрунтований вибір форм, засобів і методів роботи / навчання/, виходячи з психофізіологічної доцільності

- Забезпечує дотримання прав і свобод учнів

- Бере участь у розробці та реалізації освітніх програм

- Складає плани і програми занять, забезпечує їх виконання, веде встановлену документацію та звітність

- Виявляє творчі здібності учнів, сприяє їхньому розвитку, формуванню стійких професійних інтересів та нахилів

- Підтримує обдарованих і талановитих учнів, у тому числі дітей із обмеженими можливостями здоров»я

- Організовує участь учнів у масових заходах

- Надає в межах своєї компетенції консультативну

допомогу батькам/особам, що їх замінюють/, а також

педагогічним працівникам закладу

- Забезпечує під час проведення занять дотримання правил охорони праці, техніки безпеки і протипожежного захисту, проводить інструктаж з охорони праці учнів з обов»язковою реєстрацією в журналі встановленого зразка

- Оперативно сповіщає про кожний нещасний випадок адміністрацію БДЮТ, вживає заходів щодо надання першої долікарняної допомоги

- Підвищує свою професійну кваліфікацію, бере участь у діяльності методичних об»єднань

- Бере участь у роботі педагогічної ради закладу

- Проходить періодично безкоштовний медичний огляд

- Дотримується етичних норм поведінки, що відповідають громадському статусу педагога, в школі, в побуті, громадських місцях.

Критерії визначення науково-теоретичної, методичної та практичної підготовленості педагогів позашкільного закладу

І-високий рівень (умовно позначався знаком « +»)	ІІ-середній рівень (умовно позначався знаком «–» )	ІІІ-низький рівень (умовно позначався знаком «0»)
Педагог обізнаний із державними норма-тивними документами в галузі позашкільної освіти, виховання, осягнув їх методоло- гічну основу. Розуміє значення досягнень інноваційної вітчизня-ної і світової наукової та народної педаго-гіки, передового педагогічного досвіду.	Педагог обізнаний із державними норма- тивними документами в галузі позашкільної освіти і виховання, осягнув їх методоло-гічну основу, але інколи має складнощі у виз-наченні їх головних завдань. Знає досяг-нення інноваційної педагогіки, передовий педагогічний досвід, але не завжди може засто-совувати їх у своїй діяльності.	Педагог недостатньо обізнаний із держав-ними нормативними документами в галузі позашкільної освіти й виховання, погано орієнтується в питан-нях інноваційної пе- дагогіки, не до кінця осягнув її методоло- гічну основу. Недостатньо знає до-сягнення вітчизняної і світової педагогіки, передовий досвід, не може виробити інно-ваційного стилю ді- яльності.
Педагог застосовує знання на практиці, володіє методами ана-лізу й синтезу, психо- діагностики: вміє оці- нювати свою діяль- ність у контексті інно- ваційної позашкільної педагогіки. Творчо використовує наукові й практичні досягнення.	Педагог інколи має труднощі у застосуванні знань на практиці, час-тково володіє методами аналізу й синтезу,психо- діагностики, не завжди здатний оцінити свою діяльність з точки зору інноваційної позашкіль- ної педагогіки. Не зав- жди вміє творчо вико-ристовувати наукові й практичні досягнення.	Педагог не вміє оці- нювати свою педаго- гічну діяльність. На низькому рівні воло- діє методами аналізу й синтезу, психодіа- гностики, не викорис- товує в своїй роботі наукові та практичні досягнення. Не може застосовувати свої знання в практичній діяльності.
У педагога сфор-мовані вміння й навички педагогічної діяльності, виробле- ний інноваційний стиль роботи, він здатний вико рис- товувати досягнення вітчизняної педаго- гіки, запроваджувати диференційно-діагно-стичну систему нав-чання.	У педагога в основному сформовані вміння і навички педагогічної діяльності, але іннова- ційний стиль роботи не вироблений. Він має труднощі у використа-нні досягнень вітчиз-няної і світової педа-гогіки, заправадженні диференційно-діагно-стичної системи нав-чання.	У педагога недостат- ньо сформовані вміння й навички педагогічної діяльнос- ті. Він може виробити інноваційний стиль діяльності, не вміє використовувати до-сягнення вітчизняної та світової педагогіки, не може запроваджу- вати диференційно-діагностичну систему навчання.

Система діяльності педагога у підготовці та проведенні заняття.

Керівник гуртка здійснює оптимальний вибір форм, методів, засобів навчання і виховання гуртківців, раціонально розподіляє час заняття на пасивні й активні форми роботи з дітьми.

Інтенсифікація процесу засвоєння знань, вмінь та навичок на заняттях сприяє використання сучасних педагогічних технологій навчання та виховання.

Система діяльності педагога у підготовці та проведенні заняття передбачає:

1.Усвідомлення значення теми і мети заняття:

· визначення змісту;

· навчально-методичних посібників;

· рекомендацій наукової літератури;

· зв'язок з попереднім заняттям;

· визначення мети: освітньої, розвивальної, виховної.

2. Підбір матеріалу до теми заняття:

відбір змісту й обсягу знань з теми;

· підбір доцільних фактів, прикладів;

· підготовка наочних посібників, ТЗН;

· визначення творчих і навчально-дослідних завдань;

· визначення колективних та індивідуальних форм роботи.

3.Підготовка плану-конспекту заняття (логіко-структурної схеми

заняття):

· складання плану;

· визначення питань для обговорення і розгляду;

· залучення учнів до колективної підготовки заняття;

· розподіл часу за етапами заняття;

· визначення завдань для сім’ї.

4. Апробація підготовленого заняття:

· визначення основних частин змісту матеріалу, на які звертається увага дітей;

· уточнення часу і темпу проведення заняття.

Під час підготовки до заняття гуртка керівник складає конспект, що може мати наступну структуру: № заняття . дата проведення, тема, мета, задачі, устаткування, вступна частина заняття, основна частина (теоретична, практична із вказівкою видів роботи; групова й індивідуальна робота тощо), заключна частина (підведення підсумків заняття, усна оцінка досягнень вихованців, учнів, слухачів).

Необхідно приділити увагу підготовці вступного заняття на початку навчального року. За вмілої організації вступного заняття керівник гуртка може вирішити одразу кілька психологічних проблем:

· подолання комплексу побоювання ( через незнання групи);

· створення іміджу керівника;

· визначення інтересів дітей, виховних орієнтирів у даній групі;

· швидке знайомство з дітьми;

· швидке включення дітей у діяльність тощо.

Для швидкого знайомства з вихованцями на першому заняттіможна використовувати інтерактивні технології. Навчальна робота гуртка може здійснюватися в різних організаційних формах: заняття, семінар, лекція, конференція, читання, вікторина, концерт, змагання, тренування, репетиція, похід, екскурсія, експедиція, практична робота в лабораторії, майстерні, теплицях, на природі тощо.

Для якісного проведення занять гуртка директор закладу забезпечує приміщенням, що відповідає санітарно-гігієнічним нормам і профілю, устаткуванням, інвентарем, необхідними матеріалами. Матеріальну відповідальність за їх збереження несе керівник гуртка.

Також керівник гуртка несе відповідальність за життя і здоров’я дітей під час заняття та за дотримання санітарно-гігієнічних норм і правил.

Складові компоненти педагогічної культури вчителя

Педагогічне безкультур’я й невігластво

починається там, де вчитель, не

розуміючи духовного світу дитини,

намагається перетворити дитячу

беззахисність на клітку.

В.О.Сухомлинський

Майстерність

- це гармонія;

- це свідома поведінка;

- це уміння спрямовувати активність особистості на її розвиток;

- це передбачення і точний розрахунок;

- це найкраще досягнення результату.

Правила гарного співбесідника

«Бесіду слід завжди вести так, щоб

кожен із співрозмовників здобув з неї

користь»

Піфагор

Усі ми знаємо, що педагог має :

® бути чуйним і уважним, вимогливим і терплячим, тактовним, шукати до кожного учня індивідуальний підхід;

® проявляти максимум поваги і довіри до учнів;

® стежити за своєю мовою, чітко формулювати власну думку, уникати штампів та іншого словесного «сміття»;

® бути стриманим і стежити за тим, щоб ваші особисті неприємності не впливали на учнів і оточуючих;

® якщо ви не праві- не соромтесь визнати це чесно перед учнями чи колегами;

® якщо хочете, щоб діти ділилися з вами своїми думками, переживаннями, навчіться слухати і не намагайтесь не говорити про те, що не цікавить вашого співбесідника;

® переконувати учнів, що його цікавить зміст їхніх висловлювань, що йому цікаво вести з ними розмову;

® відкладати в бік свої справи (записи в журналах, перегляд робіт), коли учень розпочинає відповідати;

® дивитись в очі учневі, коли він розмовляє з вами, дивитись на учня, коли він відповідає;

® уважно слухати учня, коли він відповідає підтверджувати мімікою, жестом, поглядом,рухом;

® не перебивати учня під час звернення до нього чи в процесі його відповіді;

® різко не переривати учня, якщо зміст розмови мене дратує;

® приділяти належну увагу кожному учневі.

Тема самоосвіти та план її самореалізації

Одним із основних питань, на які звертають увагу під час атестації, є рівень володіння провідною темою самоосвіти, над якою працював педагог. Цю тему, як правило, обирають з урахуванням провідної проблемної теми закладу (відділу), а також у результаті самоаналізу професійної діяльності, під час якого педагог визначає коло тих питань, що потребують удосконалення й додаткового опрацювання.

Обравши центральну тему, над якою працюватиме педагог у міжатестаційтшй період, необхідно правильно скласти перспективній та річний плани самоосвіти. Наприклад, якщо тема звучить так: «Використання дидактичних ігор як засіб активізації розумової діяльності вихованців», це означає, що педагог має навчитися використовувати різноманітні дидактичні ігри так:

Ø на різних тематичних розділах навчальної програми, враховуючи специфіку кожного з них:

Ø на різних типах занять (засвоєння нових знань, узагальнення та систематизації знань та навичок вихованців тощо);

Ø па різних етапах затнять (під час актуалізації знань, в процесі повторення, при вивченні нового матеріалу тощо).

Тобто потрібен чіткий, добре продуманий план вирішення поставлених завдань, який знайде своє відображення в річному та перспективному планах самоосвіти.

Творчий звіт керівника гуртка

Він дозволяє бачити творчу лабораторію педагога, його професійний потенціал, проблеми, над якими потрібно працювати.

У зміст творчого звіту включити:
1) інформаційний звіт педагога;
2) відкриті заняття;
3) роботу в методоб'єднаннях за профілем гуртка;
4) творчі програми виступів дитячих колективів;
5) виставки творчих, художніх робіт учнів;
6) виступи керівника гуртка на методоб’єднаннях, педрадах, ле-кціях, виховних годинах і т.д.;
7) участь колективу гуртка в міських заходах;
8) співпраця з керівниками профільних гуртків;
9) робота з батьками;
10) профорієнтаційна робота керівника гуртка;
11) робота з обдарованими дітьми;
12) участь у міських, обласних, міжрегіональних конкурсах, фестивалях, виставках;
13) науково - методична, дослідницька робота керівника гуртка.

Розділ IІІ. Інноваційна діяльність у позашкільному закладі

Життя ставить перед позашкільними закладами нові завдання, вирішити котрі неможливо без конкретних нововведень.

Управління інноваційними процесами у позашкільних закладах потребує реалізації нових принципів управління, до яких слід віднести принципи інноваційності і відкритості.

Принцип інноваційності – характеризується наявністю у керівника закладу освіти чітких переконань щодо постійного оновлення навчально-виховного процесу внаслідок постійних змін, що відбуваються у суспільстві і світі.

Принцип відкритості – означає потребу в реалізації освітніх інновацій та інтеграції у світовий освітній простір.

Інноваційна діяльність позашкільних навчальних закладів реалізується системним експериментуванням у формі нових оригінальних технологій, у результаті яких підвищується ефективність їхньої роботи. Інновації виникають у результаті творчого пошуку оригінальних, нестандартних рішень різноманітних педагогічних проблем.

Інноваційний процес у позашкільних навчальних закладах – це комплексна діяльність педагогів щодо створення, засвоєння, використання та розповсюдження нововведень, який допомагає перевести систему позашкільної освіти з режиму функціонування в режим розвитку (оволодіння новими освітніми технологіями, перспективний педагогічний досвід) (див.таблицю 1)

Інноваційна продукція – це нові програми, методичні посібники, освітні послуги; методичне забезпечення навчально-виховного процесу.

Під новою технологією позашкільного навчального процесу ми розуміємо систему освітніх інновацій, які створюють умови для розвитку і розкриття творчого потенціалу особистості вихованця.

Освітніми інноваціями у позашкільному навчальному закладі називають новизну, що істотно змінює результати освітнього процесу, створюючи при цьому вдосконалені чи нові:

à освітні, дидактичні, виховні системи;

à зміст позашкільної освіти;

à освітні педагогічні технології;

à методи, форми, засоби розвитку особистості, організації навчання і виховання;

à технології управління позашкільним навчальним закладом.

Освітні інновації у позашкільному навчальному закладі розділяються на ( див. таблицю 2):

ü психолого-педагогічні (нововведення у навчально-виховному і управлінському процесах);

ü науково-виробничі (комп’ютерні технології; сучасне матеріально-технічне забезпечення);

ü соціально-економічні(юридичні, правові, економічні та інші нововведення).

Замінити ланку позашкільної освіти ніщо не може; це система безперервного виховання; її «продукт» - творча особистість, яка повинна продовжити соціальну адаптацію в сучасних умовах.

Сьогодні позашкільна освіта має сприйматися як той ланцюжок, що приведе вихованців до усвідомленого вибору подальшого професійного навчання. Система, а не робота тільки при нагоді, – ось що потрібно насамперед.

Завданнями позашкільної освіти є особистісно орієнтоване виховання дітей, формування їхніх творчих здібностей.

У діяльності позашкільних навчальних закладів є чимало нерозв’язаних, часом гострих проблем. Це і кадрові питання, і фінансування, і нові форми роботи, і в цілому – реформування позашкільних навчальних закладів. А головною перешкодою стає нерозуміння того, що таке позашкільна освіта. Адже це не тільки розважальні заходи у позаурочний час, а й повноцінна самостійна освіта у вільний від шкільних занять час.

Пріоритетними завданнями педагогічних колективів позашкільних навчальних закладів , які здійснюють інноваційну діяльність, є:

§ вивчення освітніх інновацій, ефективність їх упровадження в інших позашкільних навчальних закладах;

§ створення бази даних щодо впровадження освітніх і педагогічних інновацій у позашкільних навчальних закладах;

§ розробка методичних рекомендацій із організації роботи позашкільних навчальних закладів, які здійснюють інноваційну діяльність.

Пріоритетні напрями роботи у позашкільних навчальних закладах:

Ø розвиток і впровадження сучасних інформаційних та інноваційних технологій навчання;

Ø оновлення змісту навчання та виховання; впровадження методів проектування та моделювання навчально-виховного процесу;

Ø впровадження нових підходів до управління виховним процесом на основі гуманізації та демократизації;

Ø постійне вдосконалення педагогічної майстерності та управлінської діяльності;

Ø пропаганда здорового способу життя;

Ø проведення соціально-психологічних консультацій для запобігання правопорушень серед неповнолітніх;

Ø забезпечення допрофесійної підготовки школярів.

Особливість позашкільної освіти в тому, що знання, які вона дає дітям, виходять за межі шкільних програм, уроків, підручників.

Широкий кругозір і практичні навички, компетенції – ось мета, до якої повинні прагнути педагоги.

Майстерність педагога позашкільного навчального закладу полягає в ефективному використанні сучасних методик, спрямованих на вдосконалення програм, змісту, форм і методів діяльності.

Ця робота у кожному позашкільному навчальному закладі здійснюється відповідно до його Статуту, програми діяльності.

Інноваційний позашкільний навчальний заклад є закладом освіти, в якому постійно вносяться якісно нові елементи, при цьому створюється та використовується інтелектуальний продукт; доводяться нові оригінальні ідеї до реалізації їх у вигляді авторських програм, технологій, освітніх послуг.

У позашкільних навчальних закладах створюються інноваційні моделі.

В основу інноваційної моделі позашкільних навчальних закладів покладається концепція саморозвитку особистості. Вихованець сам ставить для себе цілі й приймає рішення. Важливою є мета соціалізації, за якої більшість учаться один в одного. Керівники гуртків максимально прагнуть пов’язати навчальний матеріал з реальністю.

Моделі позашкільних навчальних закладів можуть бути інтегровані в різні комбінації, залежно від головної мети розвитку закладу освіти.

Перехід від однієї моделі до іншої забезпечує:

v підвищення рівня ініціативності педагогічних працівників;

v посилення мотивації педагогів до методичної роботи;

v підтримку інновації з боку представників управлінської ланки;

v залучення до інноваційного процесу всіх бажаючих;

v автономність роботи інноваційних педагогів;

v роботу в проектах.

Розвиток є тоді, коли з’являються нові характерні

(інноваційні) риси в результатах роботи позашкільного навчального закладу.

Література

1. Закон України «Про освіту».

2. Закон України «Про позашкільну освіту».

3. Веремко К.І. Річний план роботи школи. – Х.: Вид. група «Основа», 2007.

4. Рабченюк Г.С. Внутрішкільне управління. – К: «Рута», 2000.

5. Журнал «Позашкілля», 2007 р., № 6.

6. Журнал «Позашкілля», 2008 р., № 1.

7. Журнал «Позашкілля», 2008 р., № 3.

8. Журнал «Шкільний світ», 2008 р., № 10.

9. Журнал «Завучу усе для роботи», 2011р., №17-18.

10. Журнал «Завучу усе для роботи», 2011р., №1-2.

Керівнику гуртків

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПІДХОДИ

ДО ПІДГОТОВКИ ПРОГРАМ ГУРТКІВ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО НАПРЯМУ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

ВИТЯГ з Типових навчальних планів

ВИТЯГ
з Типових навчальних планів